Файл: Все вопросы патан экзамен.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 1355

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,

12.Клітинні та позаклітинні механізми трофіки. Складові частини (первинний та вторинний месенджери) системи регуляції метаболізму.

13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.

15. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми, морфологічна характеристика, наслідки.

16. Спадкові ферментопатії (хвороби накопичення або тезаурисмози) як відображеність спадкових дистрофій, їх значення в патології дитячого віку.

17. Паренхіматозні білкові дистрофії (диспротеїнози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація, розповсюдженість процесу, морфологічна характеристика, наслідки

18.Паренхіматозні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація процесу, морфологічна характеристика, наслідки

19.Паренхіматозні вуглеводні дистрофії: визначення, патоморфологічні прояви, локалізація змін, наслідки

20. Морфо-функціональна характеристика позаклітинного середовища (матриксу): основна речовина, клітини, волокна.

21. Стромально-судинні дистрофії: визначення, механізми, класифікація за видом порушеного обміну речовин.

22. Дезорганізація сполучної тканини: визначення, основні механізми (підвищення судинної проникливості, деструкція клітин та позаклітинного матриксу).

24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.

25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.

26. Амілоїдоз: визначення, морфогенез, гістохімічна, імуногістохімічна та електронномікроскопічна характеристика амілоїду. Види амілоїду.

27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.

28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.

29. Патоморфологія внутрішніх органів при амілоїдозі («сагова» селезінка, «сальна» селезінка, велика «сальна» нирка, амілоїдне зморщення нирок). Значення амілоїдозу для організму.

30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви

31. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії: визначення, механізми, морфологічна характеристика, наслідки

32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.

33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.

34. Види гемоглобіногенних пігментів: феритин, гемосидерин, білірубін, гематини, гематоїдин, порфірини та механізми їх утворення.

35. Гемосидероз: визначення, класифікація, патоморфологія. Загальний та місцевий (есенціальний гемосидероз легень, синдром Целен-Геллерстедта) гемосидероз.

36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.

37. Кругообіг жовчних пігментів в організмі. Прямий та непрямий білірубін – морфофункціональна характеристика.

47. Види кальцинозів: метастатичний, дистрофічний, метаболічний. Причини, патогенез, морфологічна характеристика.

48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).

49. Порушення обміну калію і натрію: періодичний параліч, утворення каменів. Причини та механізм утворення каменів. Різновиди каменів. Наслідки каменеутворення.

50. Некроз: визначення та механізми розвитку (денатурація білків та лізис). Уявлення про паранекроз, некробіоз, парабіоз, аутоліз. Особливості некрозу у дитячому віці.

51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.

53. Класифікація некрозу залежно від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму впливу патогенного фактора (прямий та непрямий некроз).

55. Інфаркт: причини, патогенез, наслідки. Морфологія інфаркту. Види інфаркту: білий, білий з геморагічним вінчиком (змішаний) та червоний.

56. Морфологічна характеристика інфарктів міокарда, головного мозку, легень, нирок, селезінки, кишківника.

57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.

58. Порівняльна характеристика некрозу та апоптозу. Ультраструктурні ознаки некрозу та апоптозу. Роль апоптозу при різноманітних захворюваннях.

60. Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів. Визначення, особливості морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.

61. Смерть організму: визначення, ознаки, класифікація і терміни розвитку. Поняття про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову).

62. Смерть клінічна та біологічна. Ознаки смерті і посмертні зміни. Визначення внутрішньоутробної смерті.

63. Постреанімаційний період: визначення, морфологічні особливості пошкодження життєво-важливих органів і відновлення їх функцій.

66. Порушення кровообігу: визначення, класифікація, механізми розвитку. Особливості порушення кровообігу у дітей.

67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.

68. Венозне повнокрів’я (гіперемія): визначення, класифікація (гостре, хронічне, місцеве, загальне), значення.

71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.

72. Гостра і хронічна лівошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах (набряк легень, бура індурація легень).

73. Гостра і хронічна правошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах ("мускатна" печінка, ціанотична індурація нирок і селезінки).

75. Набряк: визначення, термінологія, причини, класифікація, механізми розвитку, морфологічна характеристика, наслідки. Водянка порожнин.

76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.

77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.

78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.

79. Лімфедема: визначення, класифікація (гостра та хронічна, загальна та реґіонарна), морфологічна характеристика. Лімфостаз, слоновість.

80. Лімфорея: визначення, класифікація (зовнішня та внутрішня: хільозний асцит, хілоторакс), морфологічна характеристика. Значення порушення лімфообігу.

81. Кровотеча (геморагія) і крововилив: визначення, класифікації, значення. Термінологія, яка вживається для опису різних видів кровотеч та крововиливів.

82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

83. Стаз: визначення, причини, механізм розвитку, види, морфологічна характеристика, наслідки. Передстаз, сладж-феномен.

84. Тромбоз: визначення, механізми та патогенез. Тріада Вірхова (пошкодження ендотелію, гемодинамічні розлади, гіперкоагуляція).

87. Стадії розвитку двз-синдрому та відповідні морфологічні прояви (гіперкоагуляція, коагулопатія споживання, активація фібринолізу, відновлення).

88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

90. Емболія: визначення, класифікація, морфологія. Основні види емболій: тромбоемболія, жирова, газова, тканинна, бактерійна.

91.Основні шляхи емболій та їх наслідки (системна, тромбоемболія легеневої артерії, по портальній системі). Ортоградна, ретроградна та парадоксальна емболії.

92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.

93.Тромбоемболія легеневої артерії: визначення, етіологія, патогенез. Види та наслідки (раптова смерть, геморагії, інфаркт легень, легенева гіпертензія).

94. Патогенез та стадії розвитку інфаркту: ішемія, некроз, організація. Морфологічні прояви інфаркту в органах (серце, головний мозок, нирки, селезінка, легені, кишка).

95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.

96.Захисні реакції організму людини, їх взаємодія та особливості (бар’єри, лейкоцитарна реакція, імунні реакції).

97. Медіатори та їх роль у захисних реакціях організму. Загальна характеристика, класифікація та особливості впливу медіаторів.

98. Поняття про імунокомпетентні клітини. Гуморальні і клітинні імунні реакції: загальна характеристика, механізми імунних реакцій.

100. Класифікації запалення та принципи, що лежать в їх основі (переважання певної фази, особливості перебігу,етіологія).

109. Катаральне запалення: визначення, етіологія, класифікація (гостре і хронічне), морфологічна характеристика, наслідки.

110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.

111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.

112. Проліферативне та хронічне запалення: визначення, загальна характеристика. Тріада ознак, що характеризує хронічне запалення. Причини хронізації запалення.

113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.

114. Прояви хронічного запалення. Мононуклеарний інфільтрат (склад, механізми утворення). Макрофаг, як представник системи мононуклеарних фагоцитів, його трансформація та роль у хронічному запаленні.

115. Класифікація проліферативного запалення.

116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.

117. Гранулематозне запалення: визначення, причини, загальна характеристика. Гранулематозні захворювання.

120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення

121. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та гастрокінцевих кондилом: визначення, причини, морфологічна характеристика

131. Регенерація: визначення, біологічне значення. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна, їх морфологічна характеристика. Повна (реституція) та неповна (субституція) регенерація.

132. Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації. Загальні та місцеві умови, які визначають характер перебігу регенераторного процесу.

134. Особливості регенерації окремих видів тканин та органів: регенерація крові, судин, сполучної, жирової, хрящової, кісткової, м'язової тканини та епітелію.

135. Регенерація печінки, підшлункової залози, нирок, залоз внутрішньої секреції, легень, міокарда, головного та спинного мозку, периферичних нервів.

154. Особливості пухлинної клітини. Морфологічний, біохімічний, антигенний і функціональний атипізм пухлин. Характеристика пухлинного процесу. Диференціювання. Анаплазія.

155. Біологія пухлинного росту. Морфогенез, гістогенез (цитогенез) і диференціювання пухлин. Види росту пухлин.

156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.

157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.

158. Протипухлинний імунітет. Антигени пухлин. Імунний нагляд. Протипухлинні ефекторні механізми (клітинні і гуморальні).

159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.

160. Місцевий вплив пухлини.

161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

162. Системні неметастатичні впливи пухлин. Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині. Ракова кахексія. Паранеопластичні синдроми.

163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.

164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.

165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.

166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.

167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.

168. Доброякісні і злоякісні пухлини з багатошарового плоского і перехідного епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

169. Доброякісні і злоякісні пухлини із залозистого епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.

171. Морфологічні особливості пухлин печінки.

172. Морфологічні особливості пухлин нирок.

173. Морфологічні особливості пухлин шкіри

174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.

175. Морфологічні особливості епітеліальних органоспецифічних пухлин та пухлиноподібних уражень матки. Трофобластична хвороба.

176. Морфологічні особливості пухлин ендокринних органів: гіпофіза, епіфіза, щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, надниркових залоз, підшлункової залози, тимуса.

177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.

178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.

179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.

180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.

181.Класифікація мезенхімальних пухлин.

183. Доброякісні і злоякісні пухлини з сполучної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

184.Доброякісні і злоякісні пухлини з жирової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

185. Доброякісні і злоякісні пухлини з м'язевої тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

186. Доброякісні і злоякісні пухлини з кровоносних і лімфатичних судин. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

187. Доброякісні і злоякісні пухлини з синовіальних оболонок і мезотеліальної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

188. Доброякісні і злоякісні пухлини з кісткової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.

190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.

191.Меланома. Визначення. Фактори ризику і причини розвитку. Клініко- морфологічні типи, мікроскопічні різновиди, метастазування, прогностичні фактори меланоми.

192.Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні і менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.

195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.

196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.

197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.

198.Пухлини з камбіальних ембріональних тканин. Морфологічна характеристика медулобластоми, ретинобластоми, нейробластоми.

199. Пухлини у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих: астроцитома, гемобластози, юнацька ангіофіброма носоглотки, остеома та хондрома, остеобластокластома, остеосаркома, саркома Юінга.

200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.

202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.

203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.

204. Види діагнозів.

205. Принципи побудови діагнозу.

206. Структура діагнозу

207. Основне захворювання: визначення, загальна характеристика. Комбіноване основне захворювання. Фонові захворювання.

208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.

209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.

210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.

212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.

213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.

214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.

215. Геморагічні синдроми: вазопатії, васкулопатії, тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, коагулопатії. Особливості геморагічних синдромів в дитячому віці.

216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.

226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.

227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.

228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз

229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.

230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.

231. Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику розвитку атеросклерозу. Теорії патогенезу атеросклерозу. Стадії атеросклерозу, їх морфологічна характеристика.

232. Атеросклеротична бляшка. Визначення. Морфогенез і будова атеросклеротичної бляшки. Стадії і ускладнення атеросклерозу.

233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.

235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.

236. Клініко-морфологічні форми гіпертонічної хвороби, їх морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

237. Аневризма аорти

238. Ішемічні хвороби серця (іхс). Визначення. Фактори ризику і патогенез іхс. Безпосередні причини ішемічних пошкоджень міокарда при іхс. Класифікація та патологічна анатомія іхс.

239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.

240. Стадії інфаркту міокарда: морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті при інфаркті міокарда.

241. Клінічна та морфологічна діагностика інфаркту міокарда. Послідовність морфологічних змін в зоні інфаркту міокарда.

242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.

243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

245. Кардіоміопатії. Визначення, класифікація, патоморфологія. Особливості кардіоміопатій у дитячому віці.

246. Цереброваскулярні хвороби (цвх). Визначення, причини, морфогенез. Класифікація, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

249. Ревматичні хвороби. Визначення, класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Особливості ревматичних хвороб у дітей.

250. Ревматизм. Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез. Класифікація. Патоморфологія імунних порушень і процесів системної дезорганізації сполучної тканини.

251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.

252. Ревматичні ендокардити. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика клапанних ендокардитів, ускладнення, наслідки.

254.Ревматичний міокардит. Визначення, види, морфологічна характеристика, наслідки. Особливості ревматичного міокардиту у дітей.

255.Міокардити. Визначення, класифікація, морфогенез, патоморфологія. Неревматичні міокардити, ідіопатичний міокардит Абрамова-Фідлера. Кардіосклероз: види, механізми розвитку.

256.Набуті вади серця. Причини, механізми розвитку, патоморфологія. Комбіновані і поєднані вади серця. Морфологічна характеристика компенсованих і декомпенсованих вад серця

257.Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору і недостатність мітрального клапана. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причини смерті.

258.Стеноз гирла аорти і недостатність аортального клапану. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причинисмерті.

259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.

261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

262. Системний червоний вовчак. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патоморфологія. Діагностичні імунологічні тести при системному червоному вовчаку.

263. Системний червоний вовчак. Морфологічні зміни (ураження шкіри, судин, нирок, серця і органів імунної системи). Ускладнення та причини смерті.

264. Системна склеродермія. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

265. Вузликовий периартеріїт. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

266. Дерматоміозит. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

268. Анца-асоційовані васкуліти: мікроскопічний поліангіїт, гранулематоз з поліангіїтом (Вегенера), еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом (синдром Черджа-Строса).

269. Гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (риніт, синусит, ларингіт, епіглотит, ларинготрахеобронхіт): патологічна анатомія.

270. Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

271. Пневмонія.Визначення, класифікація. Особливості первинних і вторинних пневмоній. Особливості пневмоній у дитячому віці.

272. Крупозна (лобарна) пневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія стадій, ускладнення, причини смерті.

273. Бронхопневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

274. Морфологічні особливості пневмоній, що викликаються пневмококом, стафілококом, стрептококом, синьогнійною паличкою, грибами.

276. Респіраторний дистрес-синдром дорослих (дифузне альвеолярне пошкодження). Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія, причини смерті.

277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

278. Хронічні обструктивні захворювання легень (хозл). Визначення, класифікація, клініко-морфологічна характеристика легеневих і позалегеневих уражень, ускладнення, причини смерті.

279. Хронічний бронхіт. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфогенез і патологічна анатомія. Ускладнення.

280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

281.Емфізема легень – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

282 Бронхіальна астма – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

283 Хронічні інтерстиційні хвороби легень – визначення, класифікація, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

284. Ідіопатичний легеневий фіброз. Визначення, класифікація, патогенез, патологічна анатомія, наслідки.

285. Легене́ва гіперте́нзія— будь-яке підвищення кров'яного тиску в легеневій артерії, вище звичайного (25 мм.Рт.Ст)

287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.

288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

290. Боковий аміотрофічний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

292. Захворювання периферичних нервів і парагангліїв. Ушкодження периферичних нервів. Дегенеративні зміни в периферичних нервах. Периферичні невропатії. Діабетична, уремічна і інша форми невропатій.

293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

296. М'язова дистрофія Дюшена. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

299. Міастенія (myastenia gravis). Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

300. Ангіни: визначення, етіологія, патогенез. Класифікація, патологічна анатомія і диференціальна діагностика різних форм. Ускладнення ангін.

302. Рак стравоходу. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

303. Гастрит. Визначення. Класифікація. Етіологія, патогенез і патоморфологія хронічного гастриту. Характеристика процесів атрофії, метаплазії, дисплазії.

304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.

307. Апендицит. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія форм гострого апендициту. Ускладнення гострого апендициту.

308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.

309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.

310. Коліт, пов'язаний з терапією антибіотиками (псевдомембранозний, медикаментозний коліт). Етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, прогноз.

312. Синдром мальабсорбції: целіакія, спру, хвороба Уіппла, дефіцит лактази, абеталіпопротеїнемія – морфологічна характеристика.

313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.

316.Перитоніт . Визначення. Етіологія . Патогенез, класифікація , клініко-морфологічна характеристика, наслідки .

317. Рак кишківника

318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)

320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).

321. Гепатит .

322. Гострі вірусні гепатити.

323. Хронічні вірусні гепатитии

324. Алкогольний гепатит.

VI. Ускладнення

330Холецистит. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні ознаки клініко- морфологічних форм гострого холециститу, хронічного холециститу.

332Панкреатит. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфологічна характеристика і ускладнення гострого та хронічного панкреатиту.

333Рак підшлункової залози. Фактори ризику, гістогенез, класифікація, морфологічна характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті.

334.Захворювання нирок. Загальна клініко-морфологічна характеристика і класифікація. Особливості захворювань нирок у дитячому віці.

336. Гострий гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

338.Хронічні гломерулонефрити. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

339.Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Ліпоїдний нефроз. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

340 Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Мембранозна нефропатія. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

344. Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз). Визначення, етіологія, патогенез, характеристика сечових конкрементів і патологічна анатомія нефролітіазу, ускладнення і причини смерті.

345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки

346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.

347. Амілоїдоз​нирок.​Визначення,​причини,​морфологічна​характеристика, наслідки.

348. Нефросклероз.​Визначення. Причини​первинного​і вторинного зморщення нирок. Морфогенез нефросклерозу. Патологічна анатомія уремії.

349. Хронічна ниркова недостатність. Визначення. Причини. Патологічна анатомія ниркових і позаниркових змін.

350. Рак​нирки.​Фактори​ризику,​гістогенез,​морфологічна​характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті

351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.

354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.

355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.

356. Тироїдит. Визначення. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика гострого, підгострого і хронічного тироїдитів.

357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.

358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.

359. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба). Визначення. Етіологія і патогенез. Морфологічна характеристика, вісцеральні прояви, наслідки.

360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.

361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.

362. Гіперпаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, патологічна анатомія. Паратиреоїдна остеодистрофія.

363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

364. Цукровий діабет. Визначення. Класифікація, етіологія і патогенез цукрового діабету. Патологічна анатомія, ускладнення цукрового діабету, причини смерті.

365. Цукровий діабет і типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

366. Цукровий діабет іі типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

367. Цукровий діабет. Морфологічна характеристика діабетичних макро- та мікроангіопатій. Діабетична нефропатія. Наслідки, причини смерті.

368. Запальні, дисгормональні і передракові захворювання шийки матки. Морфологічна характеристика, наслідки.

369. Рак шийки матки. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.

373. Рак тіла матки (ендометрію). Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?

375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.

376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

378. Доброякісні пухлини грудної залози. Класифікація, морфологічна характеристика фіброаденоми грудної залози.

380. Нодулярна гіперплазія передміхурової залози. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

381. Рак передміхурової залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.

383. Пухлини яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика. Клініко- морфологічні особливості семіном.

385 Ектопічна вагітність: класифікація, причини, морфологічна характеристика, ускладнення і наслідки.

386. Гестози: класифікація, етіопатогенез, клініко-морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.

391. Інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, папілома-вірусна інфекція, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомоніаз): морфологічна характеристика.

392. Генетичні захворювання: менделевські хвороби, цитогенетичні, ураження з мультифакторіальним та некласичними успадкуваннями.

393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.

394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.

395. Вроджені вади розвитку: причини.

396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.

407.Алкоголізм. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

408. Наркоманія і токсикоманія. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

409. Пневмоконіози

410. Ушкодження, що пов’язані зі змінами атмосферного тиску.Висотна хвороба.Повітряна емболія. Декомпенсаційна ( кесонна) хвороба.

411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.

412 Променева хвороба.

413. Ятрогенна лікарська патологія.

414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.

416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.

417. Сепсис. Визначення. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Етіологія, патогенез, місцеві і загальні зміни при сепсисі. Класифікація сепсису.

418. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Патологічна анатомія клініко-морфологічних форм сепсису. Ускладнення, причини смерті.

419. Черевний тиф. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

420. Сальмонельоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, клініко-морфологічна класифікація, патологічна анатомія, ускладнення.

421. Дизентерія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

422. Амебіаз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення. Диференціальна діагностика морфологічних змін в кишківнику при дизентерії та амебіазі.

423. Ієрсиніоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.

425. Гострі респіраторні вірусні інфекції( грві): грип, парагрип, риновірусна інфекція, аденовірусна інфекція.

427Дифтерія.

429. Скарлатина.

430. Менінгококова інфекція.

445 Вторинний туберкульоз. Загальна характеристика. Форми-фази вторинного туберкульозу, їх морфологічна характеристика і ускладнення.

446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.

447.Сучасний патоморфоз туберкульозу.

448.Сифіліс. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, наслідки. Вроджений сифіліс: форми, клініко-морфологічна характеристика.

449.Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта - Якоба). Етіологія, епідеміологія, морфологічна характеристика.Начало формы

451.Тропічні інфекції. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініко- морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті.

453.Чума. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

454. Сибірка. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

455.Холера. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

456.Туляремія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

457.Малярія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті

458.Мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

459.Вісцеральні мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

460.Ехінококоз, цистицеркоз, опісторхоз, шистосомоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

Гамартоми і гамартобластоми поперечно-м'язової тканини

Рабдоміома - доброякісна пухлина з ембріональних м'язових клітин. Відноситься до рідкісних пухлин, спостерігається переважно у дітей. Локалізується в серці і м'язах кінцівок у вигляді вузла, діаметр її досягає іноді 10-15 см на розрізі коричневого кольору. Множинні вроджені рабдоміоми серця слід диференціювати з глікогенозах. Рабдоміобластома, або ембріональна рабдоміосаркома, - злоякісна пухлина із відщеплених ембріональних зачатків м'язової тканини. Вона складається з великих клітин з гіперхромними , часто поліморфними ядрами, що нагадують ембріональні міобласти. У цитоплазмі виявляється поздовжня і поперечна смугастість. Локалізується у дітей ектопічно в органах малого таза - сечовому міхурі, піхві, клітковині малого таза, в статевих залозах, рідше - в носоглотці та інших органах. В області сечового міхура і піхви має вигляд білуватих поліпозних, гроноподібних розростань, вкритих епітелієм слизової оболонки, звідки і назва пухлини цієї локалізації – ботріоїдний поліп.


197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.

Тератома розвиваються з відщеплення однієї із бластомер яйця складаються з однієї або декількох тканин.Тератоми-зрілі доброякісні пухлини,однак вони можуть малігнізуватися,що спричиняє розвиток злоякісної пухлини-тератобластоми. Макроскопічно тератоми ростуть у вигляді вузла; на розрізі із солідними та кістозними ділянками. Кісти можуть містити маси кератину, детриту, слизу чи серозну рідину. Мікроскопічно тератоми можуть містити зрілу тканину,що походить із трьох зародкових листків: ектодермальний компонент зазвичай представлений епідермісом, ендодермальний компонент –може бути представлений м`язовою, кістковою або хрящової тканиною.

Тератобластома-злоякісний аналог тератоми.В ній завжди знаходяться ділянки незрілої активно проліферуючої ембріональної або частіше екстра ембріональної тканини,які можуть комбінуватися з елементами зрілих тканин.Тератобластоми ростуть швидко і метастазують.В метастазах,як і в первинному пухлинному вузлі,спостерігається комбінація зрілих і не зрілих тканин.Рідше зустрічаються тератобластоми,побудовані тільки із незрілих,як правило,екстраембріональних тканин.

198.Пухлини з камбіальних ембріональних тканин. Морфологічна характеристика медулобластоми, ретинобластоми, нейробластоми.

Медулобластома - злоякісна пухлина з нейроектодермальні ембріональних стовбурових клітин - медулобластів. Складається з овальних або округлих клітин з мізерною майже нерозрізненої цитоплазмою. Клітини складаються в розетки (утворюють кільцеподібні структури), в центрі яких виявляються клітинні відростки. Типовим є утворення ритмічних структур, що мають вигляд клітинних рядів або колонок . Вважають, що в ході онтогенезу медуллобластом диференціюються на нейробласти і спонгіобласти. Пухлина зустрічається переважно у дітей, локалізується в області мозочка по середній лінії - по лінії змикання медулярної трубки. Вона м'якої консистенції, сірувато-рожевого кольору, проростає тканину мозку і м'яку мозкову оболонку. Метастазує по лікворних шляхах в межах ЦНС. Дуже рідко дає гематогенні метастази в легені.

Ретинобластома - злоякісна пухлина з ембріональних недиференційованих клітин сітківки ока. Деякі вважають, що джерелом розвитку є також медуллобластом. Пухлинні маси сірувато-жовтого кольору, м'якої консистенції. Пухлина складається з круглих і овальних клітин, які утворюють розетки, схильна до некрозу, часто має вигляд муфт, розташованих навколо судин,осередки некрозу легко піддаються кальцинозу. Ретинобластоми зустрічаються частіше у дітей у віці молодше 2 років, бувають двосторонніми, іноді виникають спонтанно, іноді мають спадковий характер (успадковуються за домінантним типом). Описані поодинокі випадки спонтанного вилікування (реверсії). Пухлина проростає навколишні тканини, призводить до випинання очі, спотворює обличчя, проростає в область підстави черепа. Метастазує в кістки, печінку, рідше - в легені і лімфатичні вузли.


Рідкісна злоякісна пухлина, що спричинена делецією тумор-супресорного

гена RB1 у обох алелях на довгому плечі 13 хромосоми. Клінічно може

проявлятися проптозом, буфтальмом, неврологічними порушеннями.

Ретинобластома може рости ендофітно (у склисте тіло), екзофітно (у бік

судинної оболонки ока), екзо-ендофітно або дифузно інфільтрувати

структури ока. Може спостерігатися повний спонтанний регрес пухлини.

Мікроскопічно – побудована із тяжів, трабекул та гнізд дрібних клітин із

гіперхромними ядрами і невеликим об’ємом цитоплазми; строми відносно

мало. Патогномонічними є розетки Флекснера-Вінтерштайнера.

Нейробластома - злоякісна пухлина зі стовбурових клітин симпатичних гангліїв і мозкової речовини надниркових залоз. Останнім часом з'явилася точка зору, що нейробластоми гістогенетично відносяться апудом, так як вони виділяють катехоламіни. Локалізуються в області надниркових залоз, симпатичних вузлів шиї або грудної порожнини, за очеревинному просторі. Може виникати мультицентрично - в обох надниркових залозах, в наднирнику і гангліях грудної порожнини та ін. Має вигляд вузла в тонкій капсулі, який руйнує наднирник, на розрізі рожево-білого кольору, з численними некрозами і крововиливами. Гістологічно пухлина складається з круглих лімфоцитоподібних клітин з гіперхромними ядром і ледве можна було розрізнити цитоплазмой - симпатогонії, звідки стара назва цього недиференційованого виду пухлини - симпатогоніома. Клітини утворюють розетки , в центрі яких при імпрегнації сріблом виявляються нервові відростки. В пухлини зустрічаються великі поля некрозу з каріорексисом і крововиливи. У більш диференційованих пухлинах - симпатобластоми клітини більші, цитоплазма їх ширше, ядра світліше, зустрічаються гігантські клітини, Нейрофібрилярна сітка чітка. Ще більш диференційований тип пухлини -гангліонейробластома, характеризується наявністю атипових гангліозних клітин. Описані випадки переходу недиференційованих нейробластом в зрілі доброякісні гангліоневроми і ганліонейрофіброми, як спонтанно, так і під впливом лікування.

Нейробластома зростає швидко і широко метастазує. Розрізняють два типи метастазів: 1) в регіонарні лімфатичні вузли і печінку; 2) в кістки скелета - ребра, хребет, кістки таза і черепа. Іноді спостерігаються метастази в шкіру. Клінічний перебіг у дітей може супроводжуватися підвищенням артеріального тиску, пітливістю внаслідок секреції клітинами пухлини катехоламінів, які у хворого можна


виявити в крові і в сечі. Нейробластома частіше зустрічається у дітей до 1 року, але може спостерігатися до 11-річного віку. Описані випадки нейробластоми у плодів і новонароджених, у дорослих вона описується як казуїстика.


199. Пухлини у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих: астроцитома, гемобластози, юнацька ангіофіброма носоглотки, остеома та хондрома, остеобластокластома, остеосаркома, саркома Юінга.

Астроцитоманейроектодермальна пухлина

- являє собою повільно зростаючий сірувато-білий вузол, часто не має чітких границь з навколишньою речовиною ГМ. Складається з високодиференційованих пухлинних астроцитів з розгалуженими відростками. Астроцитома схильна до трансформації в більш агресивні пухлини: анапластичну астроцитому і поліморфную гліобластому. При цьому число відростків зменшується

Гемобластози - пухлини системи крові

-злоякісні новоутворення кровотворної та лімфатичної тканини. При цьому пухлинна тканина, розростаючись у кістковому мозку, лімфатичних вузлах, повністю пригнічує нормальні ростки гемопоезу..

Класифікація:

І. Лейкози - системні пухлинні хвороби.

А. Гострі лейкози: 1) недиференційований; 2) мієлобластний; 3) лімфобластний; 4) плазмобластний; 5) монобластний; 6) еритромієлобластний; 7) мегакаріобластний.

Б. Хронічні лейкози:

Мієлоцитарного походження: 1)хронічний мієлоїдний; 2) хронічний еритромієлоз; 3) еритремія; 4) справжня поліцитемія.

Лімфоцитарного походження: 1) хронічний лімфолейкоз; 2) лімфоматоз шкіри; 3) парапротеїнемічні лейкози: а) мієломна хвороба; б) первинна макроглобулінемія; в) хвороба тяжких ланцюгів.

Моноцитарного походження: 1) хронічний моноцитарний лейкоз; 2) гістіоцитози.

ІІ. Лімфоми – регіонарні пухлинні захворювоння.

1. Лімфосаркома: лімфоцитарна, пролімфоцитарна, лімфобластна, імунобластна, лімфоплазмоцитарна; африканська лімфома.

2. Грибовидний мікоз.

3. Хвороба Сезарі.

4. Ретикулосаркома.

5. Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна).

Юнацька ангіофіброма носоглоткидоброякісна пухлина м’яких тканин.

Зустрічається у віці 8-18 років. Має щільну консистенцію і вигляд поліпозних розростань, вкритих слизовою оболонкою, локалізується в носоглотці, зростає дуже швидко, заповнює порожнину носа, проростає кістки лицьового скелета, основи черепа. Часто виразкується, кровоточить, інфікується. Мікроскопічно є фібромою з наявністю соковитих фібробластів і великого числа тонкостінних судин.