ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1355
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Гамартоми і гамартобластоми поперечно-м'язової тканини
Рабдоміома - доброякісна пухлина з ембріональних м'язових клітин. Відноситься до рідкісних пухлин, спостерігається переважно у дітей. Локалізується в серці і м'язах кінцівок у вигляді вузла, діаметр її досягає іноді 10-15 см на розрізі коричневого кольору. Множинні вроджені рабдоміоми серця слід диференціювати з глікогенозах. Рабдоміобластома, або ембріональна рабдоміосаркома, - злоякісна пухлина із відщеплених ембріональних зачатків м'язової тканини. Вона складається з великих клітин з гіперхромними , часто поліморфними ядрами, що нагадують ембріональні міобласти. У цитоплазмі виявляється поздовжня і поперечна смугастість. Локалізується у дітей ектопічно в органах малого таза - сечовому міхурі, піхві, клітковині малого таза, в статевих залозах, рідше - в носоглотці та інших органах. В області сечового міхура і піхви має вигляд білуватих поліпозних, гроноподібних розростань, вкритих епітелієм слизової оболонки, звідки і назва пухлини цієї локалізації – ботріоїдний поліп.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
Тератома розвиваються з відщеплення однієї із бластомер яйця складаються з однієї або декількох тканин.Тератоми-зрілі доброякісні пухлини,однак вони можуть малігнізуватися,що спричиняє розвиток злоякісної пухлини-тератобластоми. Макроскопічно тератоми ростуть у вигляді вузла; на розрізі із солідними та кістозними ділянками. Кісти можуть містити маси кератину, детриту, слизу чи серозну рідину. Мікроскопічно тератоми можуть містити зрілу тканину,що походить із трьох зародкових листків: ектодермальний компонент зазвичай представлений епідермісом, ендодермальний компонент –може бути представлений м`язовою, кістковою або хрящової тканиною.
Тератобластома-злоякісний аналог тератоми.В ній завжди знаходяться ділянки незрілої активно проліферуючої ембріональної або частіше екстра ембріональної тканини,які можуть комбінуватися з елементами зрілих тканин.Тератобластоми ростуть швидко і метастазують.В метастазах,як і в первинному пухлинному вузлі,спостерігається комбінація зрілих і не зрілих тканин.Рідше зустрічаються тератобластоми,побудовані тільки із незрілих,як правило,екстраембріональних тканин.
198.Пухлини з камбіальних ембріональних тканин. Морфологічна характеристика медулобластоми, ретинобластоми, нейробластоми.
Медулобластома - злоякісна пухлина з нейроектодермальні ембріональних стовбурових клітин - медулобластів. Складається з овальних або округлих клітин з мізерною майже нерозрізненої цитоплазмою. Клітини складаються в розетки (утворюють кільцеподібні структури), в центрі яких виявляються клітинні відростки. Типовим є утворення ритмічних структур, що мають вигляд клітинних рядів або колонок . Вважають, що в ході онтогенезу медуллобластом диференціюються на нейробласти і спонгіобласти. Пухлина зустрічається переважно у дітей, локалізується в області мозочка по середній лінії - по лінії змикання медулярної трубки. Вона м'якої консистенції, сірувато-рожевого кольору, проростає тканину мозку і м'яку мозкову оболонку. Метастазує по лікворних шляхах в межах ЦНС. Дуже рідко дає гематогенні метастази в легені.
Ретинобластома - злоякісна пухлина з ембріональних недиференційованих клітин сітківки ока. Деякі вважають, що джерелом розвитку є також медуллобластом. Пухлинні маси сірувато-жовтого кольору, м'якої консистенції. Пухлина складається з круглих і овальних клітин, які утворюють розетки, схильна до некрозу, часто має вигляд муфт, розташованих навколо судин,осередки некрозу легко піддаються кальцинозу. Ретинобластоми зустрічаються частіше у дітей у віці молодше 2 років, бувають двосторонніми, іноді виникають спонтанно, іноді мають спадковий характер (успадковуються за домінантним типом). Описані поодинокі випадки спонтанного вилікування (реверсії). Пухлина проростає навколишні тканини, призводить до випинання очі, спотворює обличчя, проростає в область підстави черепа. Метастазує в кістки, печінку, рідше - в легені і лімфатичні вузли.
Рідкісна злоякісна пухлина, що спричинена делецією тумор-супресорного
гена RB1 у обох алелях на довгому плечі 13 хромосоми. Клінічно може
проявлятися проптозом, буфтальмом, неврологічними порушеннями.
Ретинобластома може рости ендофітно (у склисте тіло), екзофітно (у бік
судинної оболонки ока), екзо-ендофітно або дифузно інфільтрувати
структури ока. Може спостерігатися повний спонтанний регрес пухлини.
Мікроскопічно – побудована із тяжів, трабекул та гнізд дрібних клітин із
гіперхромними ядрами і невеликим об’ємом цитоплазми; строми відносно
мало. Патогномонічними є розетки Флекснера-Вінтерштайнера.
Нейробластома - злоякісна пухлина зі стовбурових клітин симпатичних гангліїв і мозкової речовини надниркових залоз. Останнім часом з'явилася точка зору, що нейробластоми гістогенетично відносяться апудом, так як вони виділяють катехоламіни. Локалізуються в області надниркових залоз, симпатичних вузлів шиї або грудної порожнини, за очеревинному просторі. Може виникати мультицентрично - в обох надниркових залозах, в наднирнику і гангліях грудної порожнини та ін. Має вигляд вузла в тонкій капсулі, який руйнує наднирник, на розрізі рожево-білого кольору, з численними некрозами і крововиливами. Гістологічно пухлина складається з круглих лімфоцитоподібних клітин з гіперхромними ядром і ледве можна було розрізнити цитоплазмой - симпатогонії, звідки стара назва цього недиференційованого виду пухлини - симпатогоніома. Клітини утворюють розетки , в центрі яких при імпрегнації сріблом виявляються нервові відростки. В пухлини зустрічаються великі поля некрозу з каріорексисом і крововиливи. У більш диференційованих пухлинах - симпатобластоми клітини більші, цитоплазма їх ширше, ядра світліше, зустрічаються гігантські клітини, Нейрофібрилярна сітка чітка. Ще більш диференційований тип пухлини -гангліонейробластома, характеризується наявністю атипових гангліозних клітин. Описані випадки переходу недиференційованих нейробластом в зрілі доброякісні гангліоневроми і ганліонейрофіброми, як спонтанно, так і під впливом лікування.
Нейробластома зростає швидко і широко метастазує. Розрізняють два типи метастазів: 1) в регіонарні лімфатичні вузли і печінку; 2) в кістки скелета - ребра, хребет, кістки таза і черепа. Іноді спостерігаються метастази в шкіру. Клінічний перебіг у дітей може супроводжуватися підвищенням артеріального тиску, пітливістю внаслідок секреції клітинами пухлини катехоламінів, які у хворого можна
виявити в крові і в сечі. Нейробластома частіше зустрічається у дітей до 1 року, але може спостерігатися до 11-річного віку. Описані випадки нейробластоми у плодів і новонароджених, у дорослих вона описується як казуїстика.
199. Пухлини у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих: астроцитома, гемобластози, юнацька ангіофіброма носоглотки, остеома та хондрома, остеобластокластома, остеосаркома, саркома Юінга.
Астроцитома – нейроектодермальна пухлина
- являє собою повільно зростаючий сірувато-білий вузол, часто не має чітких границь з навколишньою речовиною ГМ. Складається з високодиференційованих пухлинних астроцитів з розгалуженими відростками. Астроцитома схильна до трансформації в більш агресивні пухлини: анапластичну астроцитому і поліморфную гліобластому. При цьому число відростків зменшується
Гемобластози - пухлини системи крові
-злоякісні новоутворення кровотворної та лімфатичної тканини. При цьому пухлинна тканина, розростаючись у кістковому мозку, лімфатичних вузлах, повністю пригнічує нормальні ростки гемопоезу..
Класифікація:
І. Лейкози - системні пухлинні хвороби.
А. Гострі лейкози: 1) недиференційований; 2) мієлобластний; 3) лімфобластний; 4) плазмобластний; 5) монобластний; 6) еритромієлобластний; 7) мегакаріобластний.
Б. Хронічні лейкози:
Мієлоцитарного походження: 1)хронічний мієлоїдний; 2) хронічний еритромієлоз; 3) еритремія; 4) справжня поліцитемія.
Лімфоцитарного походження: 1) хронічний лімфолейкоз; 2) лімфоматоз шкіри; 3) парапротеїнемічні лейкози: а) мієломна хвороба; б) первинна макроглобулінемія; в) хвороба тяжких ланцюгів.
Моноцитарного походження: 1) хронічний моноцитарний лейкоз; 2) гістіоцитози.
ІІ. Лімфоми – регіонарні пухлинні захворювоння.
1. Лімфосаркома: лімфоцитарна, пролімфоцитарна, лімфобластна, імунобластна, лімфоплазмоцитарна; африканська лімфома.
2. Грибовидний мікоз.
3. Хвороба Сезарі.
4. Ретикулосаркома.
5. Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна).
Юнацька ангіофіброма носоглотки – доброякісна пухлина м’яких тканин.
Зустрічається у віці 8-18 років. Має щільну консистенцію і вигляд поліпозних розростань, вкритих слизовою оболонкою, локалізується в носоглотці, зростає дуже швидко, заповнює порожнину носа, проростає кістки лицьового скелета, основи черепа. Часто виразкується, кровоточить, інфікується. Мікроскопічно є фібромою з наявністю соковитих фібробластів і великого числа тонкостінних судин.