ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1374
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
Тиреоїдит Хашимото, також аутоімунний тиреоїдит — хронічний запальний процес щитоподібної залози, обумовлений автоімунними порушеннями і характеризується специфічними морфологічними змінами різного ступеня вираженості (від лімфоплазмоцитарної інфільтрації до фіброзного заміщення тканини щитоподібної залози).
Серед причин розвитку захворювання:
-
надмірний вміст йоду, хлору і фтору в навколишньому середовищі;
-
тривале перебування під прямими сонячними променями;
-
наявність в анамнезі гострих респіраторних захворювань, що проходять з ускладненнями;
-
наявність вогнищ хронічних інфекцій – наприклад, запалення пазух носа, каріозні зуби;
-
порушення психоемоційного фону;
-
погіршення екології.
Патоморфологія. Характеризується дифузною паренхіматозною лімфоцитарною інфільтрацією, зокрема В-лімфоцитами, що часто мають вигляд як вторинні лімфоїдні фолікули (гермінальні центри, які не слід плутати з нормальними фолікулами щитоподібної залози, що заповнені колоїдом. Атрофований колоїд вистеляється клітинами Гюртле. Також, в межах капсули щитоподібної залози наявні щільні фіброзні тяжі колагену.
Наслідки залежать від органу-мішені. Вибере імунітет шкіру - буде вітіліго, суглоби - ревматоїдний артрит, бета-клітини підшлункової залози - цукровий діабет 1.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
Серед хвороб щитовидної залози розрізняють зоб ( струма ) , тиреоїдити та пухлини . Ці захворювання супроводжуються гіпертиреоїдизмом ( тиреотоксикоз ) або гіпотиреоїдизмом (мікседема ) .
Зоб ( струма ) — це патологічне збільшення щитовидної залози .
Класифікація зобу враховує , з одного боку , морфологічні ознаки , з другого — епідеміологію , причини , функціональні та клінічні особливості .
В залежності від морфологічних ознак та зовнішнього вигляду залози розрізняють дифузний , вузловий та дифузно - вузловий ( змішаний ) зоб ; за гістологічною будовою — колоїдний та паренхіматозний зоб .
Колоїдний зоб побудований з фолікулів різних розмірів , заповнених колоїдом . У одних випадках фолікули великі , кістоподібні
епітелій в них сплющений ( макрофолікулярний колоїдний зоб ) ; в других — дрібні (мікрофолікулярний колоїдний зоб ) ;
третіх — поряд з великими зустрічаються дрібні фолікули ( макро - мікрофолікулярний колоїдний зоб ) . В колоїдному зобі можливе розростання епітелію у вигляді сосочків ( проліферативний колоїдний зоб ) . Через деякий час у тканині зоба виникають порушення кровообігу , з'являються некрози та обвапнення , розростається сполучна тканина , іноді з утворенням кістки . Колоїдний зоб звичайно має вигляд щільного вузла .
Паренхіматозний зоб характеризується проліферацією епітелію фолікулів , який розростається у вигляді солідних структур з формуванням дрібних фолікулоподібних утворень без колоїду або з незначною його кількістю . Досить часто цей зоб дифузний , має вигляд м'ясистої тканини сіро - рожевого кольору . Можливе поєднання колоїдного та паренхіматозного зоба .
В залежності від епідеміології , функціональ вих та клінічних особливостей розрізняють ендемічний , спорадичний та дифузний токсичний ( тиреотоксичний ) аоб ( хвороба Базедова , хвороба Грейвса ) .
Ендемічний зоб розвивається у людей , які мешкають у гірських місцевостях ( деякі райони Уралу , Сибіру , Середньої Азії ; в Європі — Карпати , Альпи ) . Причиною розвитку зоба здебільше є недостатність йоду в питній воді . Щитовидна залоза при цьому збільшується , має будову колоїдного або паренхіматозного зоба ; функція залози знижена . Якщо зоб розвивається в ранньому дитячому віці , то проявами його буває загальний фізичний та розумовий недорозвиток - ендемічний кретинізм .
Спорадичний зоб з'являється в юнацькому або зрілому віці . Він може мати будову дифузного , вузлового або змішаного колоїдного , або паренхіматозного . На загальний стан організму цей зоб не впливає , але при значному збільшенні він здавлює сусідні органи ( стравохід , трахею , глотку ) , порушує їх функцію ( ретроезофагальний , ретротрахеальний зоб ) . В окремих випадках може наступити так звана базедовіфікація зоба ( помірна сосочкоподібна проліферація епітелію фолікулів і скопичення лімфоцитарних інфільтратів в стромі залози ) . Споридичний зоб стає основою дифузного токсичного зоба .
359. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба). Визначення. Етіологія і патогенез. Морфологічна характеристика, вісцеральні прояви, наслідки.
Дифузний токсичний зоб ( хвороба Базедова , Грейвса ) — найбільш яскравий прояв синдрому гіпертиреоїдизму , тому його ще називають тиреотоксичним зобом . Причиною його розвитку є аутоімунізація : антитіла стимулюють клітинні рецептори тиреоцитів . Це дозволяє віднести дифузний токсичний зоб до « антитільких хвороб рецепторів .
Морфологічні особливості дифузного токсичного зобу знаходять лише при мікроскопічному дослідженні : Проліферація епітелію з утворенням сосочків ; лімфоплазмоцитарна інфільтрація строми.
До них належать перетворення призматичного епітелію фолікулів в циліндричний ; проліферація епітелію з утворенням сосочків , які гілкуються в середині фолікулів ; вакуолізація та зміна тинкторіальних властивостей колоїду ( погано сприймає фарби ) у зв'язку з його розрідженням і збідненням йодом ; лімфоплазмоцитарна інфільтрація строми ; формування лімфатичних фолікулів з зародковими центрами в них .
При хворобі Базедова знаходять також і вісцеральні зміни . в серці , міокард якого гіпертрофований ( особливо лівого шлуночка ) , у зв'язку з тиреотоксикозом спостерігається серозний набряк та лімфоїдна інфільтрація строми , а також внутрішньоклітинний набряк м'язових волокон -- тиреотоксичне серце , наслідком якого є дисфузний проміжний склероз . В печінці також спостерігається серозний набряк , внаслідок чого розвивається тиреотоксичний фіброз печінки . Дистрофічні зміни нервових клітин , периваскулярні клітинні інфільтрати знаходять в проміжному та довгастому мозку . Нерідко знаходять збільшення вилочкової залози , гіперплазію лімфоїдної тканини та атрофію кори надниркових залоз .
Смерть при захворюванні на дифузний токсичний зоб на стає від серцевої недостатності або виснаження . При оперативному втручанні ( видалення зоба ) або після нього може розвинутися гостра надниркова недостатність .
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
Гіпотиреоїдизм - це клінічнии? симптомокомплекс, що викликании? дефіцитом тироксину (Т4) і зумовленою цим недостатньою активністю трии?одтироніну (Т3) у клітинах організму, що призводить до загального сповільнення обмінних процесів і розвитку інтерстиціального набряку в результаті відкладення у підшкірніи? клітковині, м'язах та інших тканинах фібронектину і гідрофільних глікозаміногліканів.
Етіологія. Первинний гіпотиреоїдизм спостерігається при:
-
оперативних втручаннях (тиреоїдектомія);
-
прийманні лікарських препаратів (зокрема, похідних імідазола, препаратів літія, йодидів, бета-блокаторів, інтерферону, інтерлейкіну-2);
-
тиреоїдитах,
-
деяких інфекційних ураженнях та інфільтративних захворюваннях щитоподібної залози (туберкульоз, актиномікоз, рідше амілоїдоз,саркоїдоз, склеродермія, цистіноз, гемохроматоз);
-
травмах щитоподібної залози,крововиливах, новоутвореннях;
-
йододефіцитних станах.
Причинами вторинного і третинного гіпотиреоїдизму є:
-
черепно-мозкові травми з ураженням гіпофізу чи гіпоталамусу відповідно;
-
пухлини та метастази;
-
судинні процеси (крововиливи, тромбоемболії, атеросклероз);
-
запальні процеси(аутоімунні та мікробні);
-
хімічні інтоксикації, в тому числі й медикаментозні (резерпін, парлодел, апоморфін мають переважний вплив на гіпофіз).
Патоморфологія: при первинному гіпотиреозі морфологічні зміни відповідають основному патологічному процесу, який призвів до гіпотиреозу; вторинний і третинний гіпотиреоз характеризується мікрофоллікулами з плоским фолікулярним епітелієм, мізерним кількістю колоїду.
Мікседема - слизовии? набряк, захворювання, обумовлене недостатністю (гіпотиреоз) або повним випаданням функціи? щитовидноі? залози.
Етіологія. Тиреоі?дна мікседема :
вроджена (в результаті пороку внутрішньоутробного розвитку, токсикозу вагітності, внутрішньоутробноі? інфекціі? (сифіліс, вірусні інфекціі?); запальні і пухлинні ураження щитовидноі? залози; -після операціи? на щитовидніи? залозі;- введення радіоактивного и?оду; -недолік власного гормону щитовидноі? залози- тироксину.
Гіпоталамо-гіпофізарна:
функціональні і органічні зміни, що порушують вироблення тиреотропного гормону гіпофіза.
Патоморфологія: накопичення в сполучній тканині мукополісахаридів (глікозаміногліканів) і ослизненення тканин; колагенові волокна заміщуються слизоподібною масою; власне сполучна тканина (строма органів), жирова тканина, хрящ стають напівпрозорими слизоподібними, а клітини -- зірчастими; клінічно: порушення трофіки шкіри і її придатків, функціональні зміни внутрішніх органів