ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1352
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
Емболія навколоплідними водами розвивається при потраплянні навколоплідних вод під час пологів в пошкоджені судини матки на ділянці плаценти, що відокремилась. Емболія навколоплідними водами (ЕНВ) - критичний стан, який пов'язаний з проникненням амніотичної рідини та її вмісту до легеневих судин з послідуючим розвитком комплексу симптомів шоку змішаного ґенезу аж до зупинки серцевої діяльності, гострої дихальної недостатності та гострого синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ)
Емболія навколоплідними водами (ЕНВ) - критичний стан, який пов'язаний з проникненням амніотичної рідини та її вмісту до легеневих судин з послідуючим розвитком комплексу симптомів шоку змішаного ґенезу аж до зупинки серцевої діяльності, гострої дихальної недостатності та гострого синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ)
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
Хоріонепітеліома (хоріонкарцінома) - злоякісна пухлина трофобласта,
розвивається із залишків посліду після аборту, трубної вагітності, пологів і особливо часто при деструктивному міхуровому занеску. Пухлина має вигляд строкатого губчатого вузла в мвометрії. Пухлина розвивається з епітелію ворсин хоріона, тобто плода, а не матері. Вона складається з елементів цито- і синцитіотрофобласту, світлих епітеліальних клітин Лангханса, серед яких багато гігантських діляться і поліморфних темних клітин синцитія. Строма в пухлини відсутня, судини мають вигляд порожнин, що вистилають клітинами пухлини, в зв'язку з цим часті крововиливи. Клітини пухлини легко проникають в кров і дають гематогенні метастази, перш за все в легені.
Хоріонепітеліома гормонально-активна: її розвиток супроводжується виділенням гормону гонадотропіну, який виявляється в сечі. У дуже рідкісних випадках хоріонепітеліома
може мати тератогенну походження, ніж пояснюють її розвиток у жінок в яєчнику і у чоловіків в яєчку, середостінні, стінці сечового міхура. Такі хоріонепітеліоми називають
ектопічними.
Хоріонкарціноми класифікують:
I - локалізація хоріонкарцінома обмежується маткою
II - зростання пухлини поширюється за межі матки, але обмежується статевими органами
III - виявляються метастази в легені
IV стадія - виявляються метастази інших органах, крім легких.
При виникненні хоріонкарцінома під час вагітності розпізнати новоутворення навіть в тих ситуаціях, коли процес прийняв поширену форму, важко. Захворювання може довго взагалі не давати ніяких симптомів і має поганий прогноз.
390. Патологія плаценти: класифікація, морф. особливості. Інфекційні процеси в плаценті. Аномалії плацентарного диску, локалізації і прикріплення плаценти. Порушення кровообігу. Фетопланцентарна недостатність.
1 . Вади розвитку плаценти виникають в результаті порушень імплантації бластоцисти і відносяться до бластопатій. До таких вад відносяться зміни її маси і розмірів,
форми, локалізації та її відшарування (відділення) від стінки матки.
Пороки розвитку маси і розмірів. У нормі між масою плаценти і плода є
певні співвідношення - плацентарно-плодовий коефіцієнт, який при доношеною
вагітності коливається в межах 1 / 5-1 / 7, або 0,1-0,19. Тому гіпоплазія
плаценти може призводити до гіпоплазії плода. Смерть одного плода з двійнят може бути
пов'язана з частковою гіпоплазією живильної його частини плаценти. Гіпоксія плода частіше
зустрічається при низьких показниках плацентарноплодного коефіцієнта.
Дифузна гіперплазія плаценти зі збільшенням обсягу котиледонів спостерігається при
ангиоматозі ворсин, коли замість 4-6 судин в ворсин визначається 25-50 і більше. Ангиоматоз разом з появою синцитіальних нирок розглядають як компенсаторний
процес. Збільшення маси може бути пов'язано з набряком ворсин, склерозом їх строми, збільшенням маси фібрину. ці зміни в свою чергу можуть поєднуватися з компенсаторними і спостерігатися при гемолітичної хвороби, діабеті матері, токсикозах вагітності та ін.
2 . Пороки розвитку форми плаценти, що негативно впливають на плід, протягом вагітності та пологів. До таких пороків відносять плаценту, оточену валиком і оточену обідком. Етіологія їх не
встановлена. При валикоподібній плаценті зміни виражені більше, є
наслідком нідації тільки половини всієї поверхні бластоцисти.
Макроскопічно на плодової поверхні виявляється білувате
кільце по периферії; при оточеній валиком кільце буває більш широким і виступає у вигляді
валика над плодової поверхнею. Плодові оболонки відходять від внутрішньої сторони кільця або валика. Мікроскопічно валик складається з некротизованих ворсин та
децидуальної тканини, просочених фібрином і поступово піддаються гіалінозу. при валикоподібній плаценті під час вагітності спостерігаються кровотечі, частіше зустрічаються передчасні пологи і мертворождаемость.
3 . Пороки розвитку форми плаценти, які не впливають на плід, вагітність і пологи. До них відносяться дифузну, кільцеподібну і вікончасту, дводолеву плаценти і ін.
4 . Пороки розвитку локалізації плаценти. До них відносяться крайове або центральне передлежання плаценти по відношенню до
внутрішнього зіву матки. Передлежання плаценти виникає внаслідок бластопатії,
виражається в імплантації бластоцисти в нижньому сегменті матки. причини такої імплантації не ясні, вона частіше зустрічається при багатоплідній вагітності і у багато народжують. При передлежанні плаценти частіше зустрічаються пороки розвитку
форми - закінчать, дво- і многодолевая плаценти та ін. Мікроскопічно в передлежачої
частини плаценти постійно спостерігаються виражені некротичні і запальні зміни.
У пологах під час розкриття зіву відбуваються відшарування плаценти і кровотеча, особливо
важке при центральному передлежанні, що загрожує життю матері і приводить до смерті плода від гіпоксії. Тому передлежання плаценти є важкою патологією, яка змушує вдаватися до оперативного втручання. При імплантації бластоцисти поза
порожнини матки виникає позаматкова вагітність.
5 . Пороки відшарування плаценти. До них відносяться збільшення і передчасне відшарування.
Приріст плаценти залежить від дуже глибокої імплантації бластоцисти
(більше половини поверхні бластоцисти), що призводить до вростання ворсин хоріона на
більшу чи меншу глибину в ендометрій і навіть в міометрій. При цьому спостерігається
недостатній розвиток децидуальної тканини, що може бути пов'язано з ендометритом,
повторне вискоблювання порожнини матки та ін. Приріст перешкоджає відділенню
плаценти після народження плода, супроводжується матковими кровотечами і вимагає
оперативного втручання, аж до видалення матки.
Розлади кровообігу.
Дифузна ішемія плаценти спостерігається при гемолітичної хвороби в поєднанні з
набряком, при постгеморагічних станах, як посмертне зміна при внутрішньоутробної
смерті плоду. Макроскопічно плацента бліда, що чітко видно з її материнської
боку. Мікроскопічно виявляється спадання капілярів кінцевих ворсин,
освіту синцитіальних нирок. Ішемія є показником анемії плода,
приводить іноді до його смерті.
Дифузна гіперемія спостерігається при гіпоксичних станах матері: захворюваннях
серцево-судинної системи та ін., при ускладненнях відтоку крові по пупковій вені (Обвиття пуповини, істинні вузли її та ін.). Кровотеча може бути з материнської частини плаценти при передлежанні або передчасне відшарування плаценти і з плодової частини - крововиливи в строму ворсин
при нефропатії, інфекційних хворобах матері і в навколоплідні води - гемамніон при розриві плодових судин.
Набряк спостерігається при гемолітичної хвороби, інфекційних захворюваннях, діабеті і
нефропатиях матері, при вродженому нефротичному синдромі. материнська поверхня
плаценти бліда, маса її збільшена. При мікроскопічному дослідженні спостерігається
набряк строми ворсин зі збільшенням їх в 2-3 рази.
Тромбоз міжворсинчастих просторів зустрічається при токсикозах вагітних, при інфекційних хворобах матері. Тромби бувають округлої форми з гладкою поверхнею, червоні, шаруваті. Емболії можливі мікробні і пухлинними клітинами.
Інфаркт - вогнище некрозу ворсин, що розвивається внаслідок порушення їх харчування при
місцевих розладах кровообігу. Невелике число інфарктів спостерігається при фізіологічному «старінні» плаценти, великі за обсягом і в більшій кількості - при захворюваннях матері, що призводять до судинних спазмів, тромбозів (гіпертонічна
хвороба, важкі токсикози, діабет і ін.). Порушення кровообігу у плода не ведуть до виникненню інфарктів, так як ворсини харчуються за рахунок материнської крові.
Макроскопічно інфаркт білувато-жовтого кольору, конусоподібної або неправильної форми, може захоплювати кілька котиледонів. Мікроскопічно видно комплекси некротизованих ворсин, оточених згорнулася кров'ю. Якщо інфаркти займають значну частину плаценти, це може призвести до гіпоксії плода і мертвонародження.
Менша кількість інфарктів не відіграє суттєвої ролі для плода.
Плацентарна недостатність являє собою такі паталогоанатомічні
зміни плаценти, при яких вона не здатна здійснювати основні бар'єрні
функції: транспортну, метаболічну, ендокринну, імунну, гемодинамическую, що призводить до загибелі або патології плоду або новонародженого.
Етіологія плацентарної недостатності різноманітна. Мають значення генетичні особливості материнського організму, різні екстрагенітальні захворювання, ускладнення вагітності або комбінація зазначених причин.
Патогенез плацентарної недостатності залежить від порушень процесів імплантації та плацентації - аномалій прикріплення і будови плаценти, васкуляризації, диференціації ворсин хоріона. Розрізняють гостру і хронічну плацентарну недостатність. При гострій плацентарної недостатності є гострі порушення матково-плацентарного кровообігу: передчасне відшарування плаценти, великі інфаркти, колапс міжворсинчастих просторів, передлежання плаценти. При хронічної плацентарної недостатності часто спостерігаються поєднання циркуляторних порушень (інфаркти, тромбози міжворсинчастих просторів і ін.) з різними варіантами дисембріогенеза ворсинчатого хоріона поряд з вогнищами їх нормальної структури компенсаторно-пристосувальними змінами, дефекти прикріплення пуповини, запальні процеси.
Плацентарна недостатність частіше призводить до мертвонароджуваності, хронічна - до гіпотрофії, незрілості, асфіксії недоношеної і новонародженого.