ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1113
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
-
Молекулярна діагностика менделівських та комплексних розладів.
Фетопатии - патологія фетального періоду з 76-го по 280-й день вагітності, впродовж якого закінчується основне тканинне диференціювання органів і формування плаценти. Характерною особливістю фетопатии є поєднання поразок двох типів - порушень тканинного морфогенезу з реактивними змінами у вигляді розладів кровообігу, дистрофії, некрозів, запалення, імунних реакцій, компенсаторно-пристосовних процесів, регенерації. При ранніх фетопатиях переважають порушення тканинного морфогенезу, при пізніх - реактивні процеси. Слід розрізняти інфекційні і неінфекційні фетопатии. Інфекційні фетопатии Етіологія і патогенез. Інфекційні фетопатии можуть бути пов'язані з дією вірусів, багатьох бактерій і інших збудників. У плаценті при цьому часто виникає запалення. Інфікування плоду здійснюється найчастіше гематогенним шляхом. Збудник через плаценту по пупковій вені потрапляє в організм плоду. Під час переходу запального процесу з плаценти на плодові оболонки можливе інфікування навколоплідних вод з подальшим заковтуванням або аспірацією плодом збудника. Рідше інфікування здійснюється висхідним шляхом через піхву в канал шийки матки або низхідним шляхом через труби, якщо у матері в черевній порожнині є вогнище запалення. Джерелом зараження частіше є уповільнені хронічні або латентні інфекції матері, оскільки при таких формах течії інфекційних хвороб зміст імуноглобулінів і титр відповідних імунних антитіл бувають недостатніми як для завершення процесу у самої матері, так і для відвертання захворювання плоду. Такі співвідношення спостерігаються, наприклад, при токсоплазмозе, сироватковому гепатиті. Патологічна анатомія. При усіх інфекційних фетопатиях спостерігається генералізований, а при бактерійних і грибкових септичний тип змін з утворенням множинних вогнищ ареактивного некрозу в паренхіматозних органах і головному мозку (при природженій вітряній віспі, простому герпесі, цитомегалії, інфікуванні вірусом Коксакі) або продуктивних дифузних запальних инфильтратов у поєднанні з ареактивными некротичними вогнищами (природжений сироватковий гепатит, цитомегалія, краснуха, токсоплазмоз), або з утворенням гранулем у багатьох органах (природжений сифіліс, лістеріоз, туберкульоз, поразка грибами). При цьому на тлі генералізованих поразок можуть переважати зміни в певних органах, наприклад при токсоплазмозе - в головному мозку, при сироватковому гепатиті - в печінці, при інфекції вірусом Коксакі - в міокарді і головному мозку та ін. Як правило, спостерігається виражений геморагічний синдром у вигляді петехій на шкірі, слизових і серозних оболонках, крововиливів у внутрішніх органах, схильність до яких при інфекційному процесі зростає внаслідок розвитку генералізованих васкулітів. Імунні реакції плоду виражаються в затримці дозрівання вилочковой залози, в його атрофії зі зменшенням його об'єму і маси, в наявності у доношених плодів вогнищ экстрамедуллярного кровотворення, а у недоношених - у збільшенні їх об'єму, що супроводжується гепато- і спленомегалією. Часто спостерігаються кон'югаційна жовтяниця, тканинна незрілість органів у доношених або недоношеність і загальна гіпотрофія плоду. Прогноз у більшості випадків несприятливий, смерть настає в перші дні або в перші 3 мес життя. При одужанні залишаються стійкі зміни в органах, що призводять до інвалідності або до смерті від недостатності життєво важливих органів в інші періоди життя.
-
Захворювання шкіри.
Шкірні захворювання – це група різних із причин виникнення і механізмам розвитку захворювань людей, які характеризуються патологічними змінами шкіри, її придатків (нігтів, волосся) і видимих слизуватих оболонок.
У людини шкірні хвороби виявляються плямами, міхурами, наповненими прозорою рідиною чи гноєм (пустулами), вузликами, які піднімаються над рівнем шкіри, лусочками, які утворюються при лущенні рогового шару шкіри, саднами, виразками, тріщинами й ін. Багато шкірних хвороб супроводжуються сверблячкою, печінням, болем.
Запальні шкірні хвороби (дерматити) виникають від безпосереднього впливу на шкіру хімічних, механічних, променевих, температурних та ін. факторів.
Інші шкірні хвороби виникають при порушенні функцій нервової, ендокринний систем, при захворюванні внутрішніх органів (печінки, шлунково-кишкового тракту й ін.), при порушенні обміну речовин.
Велику групу шкірних захворювань складають гнійничкові ураження шкіри. Інфекційним захворюванням шкіри є і шкірний туберкульоз.
Шкірні хвороби можуть виникати при паразитуванні комах (наприклад, короста), патогенних грибів.
Ряд шкірних захворювань є проявом підвищеної чутливості організму до тих чи інших подразників (ліки, деякі рослини та інше). У шкірі можуть виникати такі новоутворення, як родимі плями, бородавки, пухлини .
Вивченням захворювань шкіри займається дерматологія.
Будова шкіри настільки складна, а життєві процеси її так різноманітні, що найменша, на перший погляд незначна, причина може викликати зміни в шкірі, порушити її нормальне життя, привести до виникнення шкірних захворювань.
Хворобу шкіри завжди варто розглядати як загальне захворювання цілого організму. У свою чергу, і захворювання шкіри можуть робити різкий і глибокий вплив на весь організм.
Екзематозний дерматит – запальна незаразна хвороба, яка виникає як уповільнене прояв алергічної реакції при тривалій дії подразнюючих речовин.
Захворювання є одним з проявів атопічного дерматиту і зустрічається у людей, що володіють особливою чутливістю шкіри і генетичною схильністю до алергії.
Нейродермі́т — захворювання з групи дерматозів, яке розглядається як своєрідний трофічний невроз в осіб з функціонально нестійкою нервовою системою. Для нього характерний постійний нестерпний свербіж. У розвитку нейродерміту велику роль грають порушення обміну речовин, ендокринні розлади, гельмінтози тощо.
Псоріаз – це хронічне генетично детерміноване неінфекційне захворювання шкіри, що характеризується появою загрубілих почервонілих ділянок, вкритих сріблястими лусочками, припухлостями, а також свербежем і болем в уражених місцях. Частота даного захворювання у світі становить 2-3%, частіше хворіє західний світ та люди кавказьких національностей. Чоловіки та жінки хворіють однаково часто. Ризик захворіти псораізом підвищується у дітей хворих батьків і їх нащадків. Захворювання розпочинається у будь-якому віці, але початок у ранньому віці супроводжується менш стабільним і більш важким клінічним протіканням.
Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.
Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 днів інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес
Оперізуючий герпес (також відомий як герпес зостер) — це інфекція, яку спричиняє вірус VZV (varicella-zoster virus). Це захворювання вражає головним чином нерви під шкірою. Головними симптомами оперізуючого герпесу є запалення та поява пухирцевих висипів. Такі висипи з’являються вздовж ураженого нерва.
Пемфігус- хронічне захворювання шкіри та слизових оболонок людини, що характеризується висипанням пухирів з в'ялою оболонкою, заповнених серозно-геморагічним випотом, на шкірі (виявляється позитивний патогномонічний симптом Нікольського) та слизових поверхнях порожнини рота, гортані, очей, статевих органів. Внаслідок того, що пухирці лопаються, утворюється велика, вкрита виразками, поверхня. Загальний стан хворого погіршується, спостерігаються кволість, підвищення температури тіла. При пухирниці порушується сольовий та водний обмін.
Розрізняють власне пухирницю, або акантолітичну, для усіх клінічних різновидів якої характерна наявність акантолізу (одна з форм дегенерації клітин епідермісу шкіри). При цій формі хвороба поступово прогресує, може розвиватися кахексія. При неакантолітичній пухирниці пухирці утворюються внаслідок запального процесу.
Бульозний пемфігоїд - це хронічне, набуте аутоімунне захворювання, яке характеризується утворенням аутоантитіл до гемідесмосомальних антигенів, що призводить до формування епідермальних пухирів
Контагіозний молюск
Набувається через контакт шкіри з шкірою або фомітами у дітей та передається статевим шляхом у дорослому віці.
Ураження виглядають як гладкі папули, у вигляді перлини з поглибленням в центрі. Щонайменше у третини пацієнтів розвинуться симптоми локальної еритеми, набряки або свербіння.
Діагноз зазвичай клінічний.
Первинне лікування дітей - консервативне. Дорослих слід лікувати за допомогою кюретажу, кріотерапії або кантарідину. Проте доступні варіанти лікування однакові як для дорослих, так і для дітей.
Ускладнення, які викликає лікування - дискомфорт, може виникнути вторинна інфекція рани або рубцювання.
Цей стан зумовлений вірусом контагіозного молюска, повсюдним вірусом, який руйнує імунну систему протягом від місяців до років. Ураження шкірні (менш типово на слизових оболонках). Вони мають вигляд перлиноподібних гладких папул, інколи з центральним заглибленням. Гістологічний еквівалент епідермальних молюскових тілець називають тільцями Гендерсона-Патерсона (Henderson-Patterson); інфіковані вірусом кератиноцити з центральним отвором. Ураження зазвичай спричинюються внаслідок безпосереднього шкірного контакту або через предмети побуту у дітей, або при статевому контакті у дорослих.
Бородавки - це вірусне захворювання шкіри, тобто збудник їх надзвичайно малий і здатний проникати навіть в неушкоджену шкіру, а також слизові оболонки при будь-якому контакті та інфікування ними можливо при зниженні імунітету.