Файл: Все вопросы патан экзамен.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 1186

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,

12.Клітинні та позаклітинні механізми трофіки. Складові частини (первинний та вторинний месенджери) системи регуляції метаболізму.

13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.

15. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми, морфологічна характеристика, наслідки.

16. Спадкові ферментопатії (хвороби накопичення або тезаурисмози) як відображеність спадкових дистрофій, їх значення в патології дитячого віку.

17. Паренхіматозні білкові дистрофії (диспротеїнози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація, розповсюдженість процесу, морфологічна характеристика, наслідки

18.Паренхіматозні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація процесу, морфологічна характеристика, наслідки

19.Паренхіматозні вуглеводні дистрофії: визначення, патоморфологічні прояви, локалізація змін, наслідки

20. Морфо-функціональна характеристика позаклітинного середовища (матриксу): основна речовина, клітини, волокна.

21. Стромально-судинні дистрофії: визначення, механізми, класифікація за видом порушеного обміну речовин.

22. Дезорганізація сполучної тканини: визначення, основні механізми (підвищення судинної проникливості, деструкція клітин та позаклітинного матриксу).

24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.

25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.

26. Амілоїдоз: визначення, морфогенез, гістохімічна, імуногістохімічна та електронномікроскопічна характеристика амілоїду. Види амілоїду.

27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.

28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.

29. Патоморфологія внутрішніх органів при амілоїдозі («сагова» селезінка, «сальна» селезінка, велика «сальна» нирка, амілоїдне зморщення нирок). Значення амілоїдозу для організму.

30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви

31. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії: визначення, механізми, морфологічна характеристика, наслідки

32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.

33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.

34. Види гемоглобіногенних пігментів: феритин, гемосидерин, білірубін, гематини, гематоїдин, порфірини та механізми їх утворення.

35. Гемосидероз: визначення, класифікація, патоморфологія. Загальний та місцевий (есенціальний гемосидероз легень, синдром Целен-Геллерстедта) гемосидероз.

36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.

37. Кругообіг жовчних пігментів в організмі. Прямий та непрямий білірубін – морфофункціональна характеристика.

47. Види кальцинозів: метастатичний, дистрофічний, метаболічний. Причини, патогенез, морфологічна характеристика.

48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).

49. Порушення обміну калію і натрію: періодичний параліч, утворення каменів. Причини та механізм утворення каменів. Різновиди каменів. Наслідки каменеутворення.

50. Некроз: визначення та механізми розвитку (денатурація білків та лізис). Уявлення про паранекроз, некробіоз, парабіоз, аутоліз. Особливості некрозу у дитячому віці.

51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.

53. Класифікація некрозу залежно від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму впливу патогенного фактора (прямий та непрямий некроз).

55. Інфаркт: причини, патогенез, наслідки. Морфологія інфаркту. Види інфаркту: білий, білий з геморагічним вінчиком (змішаний) та червоний.

56. Морфологічна характеристика інфарктів міокарда, головного мозку, легень, нирок, селезінки, кишківника.

57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.

58. Порівняльна характеристика некрозу та апоптозу. Ультраструктурні ознаки некрозу та апоптозу. Роль апоптозу при різноманітних захворюваннях.

60. Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів. Визначення, особливості морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.

61. Смерть організму: визначення, ознаки, класифікація і терміни розвитку. Поняття про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову).

62. Смерть клінічна та біологічна. Ознаки смерті і посмертні зміни. Визначення внутрішньоутробної смерті.

63. Постреанімаційний період: визначення, морфологічні особливості пошкодження життєво-важливих органів і відновлення їх функцій.

66. Порушення кровообігу: визначення, класифікація, механізми розвитку. Особливості порушення кровообігу у дітей.

67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.

68. Венозне повнокрів’я (гіперемія): визначення, класифікація (гостре, хронічне, місцеве, загальне), значення.

71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.

72. Гостра і хронічна лівошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах (набряк легень, бура індурація легень).

73. Гостра і хронічна правошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах ("мускатна" печінка, ціанотична індурація нирок і селезінки).

75. Набряк: визначення, термінологія, причини, класифікація, механізми розвитку, морфологічна характеристика, наслідки. Водянка порожнин.

76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.

77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.

78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.

79. Лімфедема: визначення, класифікація (гостра та хронічна, загальна та реґіонарна), морфологічна характеристика. Лімфостаз, слоновість.

80. Лімфорея: визначення, класифікація (зовнішня та внутрішня: хільозний асцит, хілоторакс), морфологічна характеристика. Значення порушення лімфообігу.

81. Кровотеча (геморагія) і крововилив: визначення, класифікації, значення. Термінологія, яка вживається для опису різних видів кровотеч та крововиливів.

82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

83. Стаз: визначення, причини, механізм розвитку, види, морфологічна характеристика, наслідки. Передстаз, сладж-феномен.

84. Тромбоз: визначення, механізми та патогенез. Тріада Вірхова (пошкодження ендотелію, гемодинамічні розлади, гіперкоагуляція).

87. Стадії розвитку двз-синдрому та відповідні морфологічні прояви (гіперкоагуляція, коагулопатія споживання, активація фібринолізу, відновлення).

88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

90. Емболія: визначення, класифікація, морфологія. Основні види емболій: тромбоемболія, жирова, газова, тканинна, бактерійна.

91.Основні шляхи емболій та їх наслідки (системна, тромбоемболія легеневої артерії, по портальній системі). Ортоградна, ретроградна та парадоксальна емболії.

92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.

93.Тромбоемболія легеневої артерії: визначення, етіологія, патогенез. Види та наслідки (раптова смерть, геморагії, інфаркт легень, легенева гіпертензія).

94. Патогенез та стадії розвитку інфаркту: ішемія, некроз, організація. Морфологічні прояви інфаркту в органах (серце, головний мозок, нирки, селезінка, легені, кишка).

95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.

96.Захисні реакції організму людини, їх взаємодія та особливості (бар’єри, лейкоцитарна реакція, імунні реакції).

97. Медіатори та їх роль у захисних реакціях організму. Загальна характеристика, класифікація та особливості впливу медіаторів.

98. Поняття про імунокомпетентні клітини. Гуморальні і клітинні імунні реакції: загальна характеристика, механізми імунних реакцій.

100. Класифікації запалення та принципи, що лежать в їх основі (переважання певної фази, особливості перебігу,етіологія).

109. Катаральне запалення: визначення, етіологія, класифікація (гостре і хронічне), морфологічна характеристика, наслідки.

110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.

111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.

112. Проліферативне та хронічне запалення: визначення, загальна характеристика. Тріада ознак, що характеризує хронічне запалення. Причини хронізації запалення.

113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.

114. Прояви хронічного запалення. Мононуклеарний інфільтрат (склад, механізми утворення). Макрофаг, як представник системи мононуклеарних фагоцитів, його трансформація та роль у хронічному запаленні.

115. Класифікація проліферативного запалення.

116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.

117. Гранулематозне запалення: визначення, причини, загальна характеристика. Гранулематозні захворювання.

120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення

121. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та гастрокінцевих кондилом: визначення, причини, морфологічна характеристика

131. Регенерація: визначення, біологічне значення. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна, їх морфологічна характеристика. Повна (реституція) та неповна (субституція) регенерація.

132. Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації. Загальні та місцеві умови, які визначають характер перебігу регенераторного процесу.

134. Особливості регенерації окремих видів тканин та органів: регенерація крові, судин, сполучної, жирової, хрящової, кісткової, м'язової тканини та епітелію.

135. Регенерація печінки, підшлункової залози, нирок, залоз внутрішньої секреції, легень, міокарда, головного та спинного мозку, периферичних нервів.

154. Особливості пухлинної клітини. Морфологічний, біохімічний, антигенний і функціональний атипізм пухлин. Характеристика пухлинного процесу. Диференціювання. Анаплазія.

155. Біологія пухлинного росту. Морфогенез, гістогенез (цитогенез) і диференціювання пухлин. Види росту пухлин.

156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.

157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.

158. Протипухлинний імунітет. Антигени пухлин. Імунний нагляд. Протипухлинні ефекторні механізми (клітинні і гуморальні).

159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.

160. Місцевий вплив пухлини.

161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

162. Системні неметастатичні впливи пухлин. Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині. Ракова кахексія. Паранеопластичні синдроми.

163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.

164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.

165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.

166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.

167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.

168. Доброякісні і злоякісні пухлини з багатошарового плоского і перехідного епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

169. Доброякісні і злоякісні пухлини із залозистого епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.

171. Морфологічні особливості пухлин печінки.

172. Морфологічні особливості пухлин нирок.

173. Морфологічні особливості пухлин шкіри

174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.

175. Морфологічні особливості епітеліальних органоспецифічних пухлин та пухлиноподібних уражень матки. Трофобластична хвороба.

176. Морфологічні особливості пухлин ендокринних органів: гіпофіза, епіфіза, щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, надниркових залоз, підшлункової залози, тимуса.

177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.

178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.

179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.

180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.

181.Класифікація мезенхімальних пухлин.

183. Доброякісні і злоякісні пухлини з сполучної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

184.Доброякісні і злоякісні пухлини з жирової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

185. Доброякісні і злоякісні пухлини з м'язевої тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

186. Доброякісні і злоякісні пухлини з кровоносних і лімфатичних судин. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

187. Доброякісні і злоякісні пухлини з синовіальних оболонок і мезотеліальної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

188. Доброякісні і злоякісні пухлини з кісткової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.

190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.

191.Меланома. Визначення. Фактори ризику і причини розвитку. Клініко- морфологічні типи, мікроскопічні різновиди, метастазування, прогностичні фактори меланоми.

192.Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні і менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.

195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.

196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.

197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.

198.Пухлини з камбіальних ембріональних тканин. Морфологічна характеристика медулобластоми, ретинобластоми, нейробластоми.

199. Пухлини у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих: астроцитома, гемобластози, юнацька ангіофіброма носоглотки, остеома та хондрома, остеобластокластома, остеосаркома, саркома Юінга.

200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.

202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.

203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.

204. Види діагнозів.

205. Принципи побудови діагнозу.

206. Структура діагнозу

207. Основне захворювання: визначення, загальна характеристика. Комбіноване основне захворювання. Фонові захворювання.

208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.

209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.

210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.

212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.

213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.

214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.

215. Геморагічні синдроми: вазопатії, васкулопатії, тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, коагулопатії. Особливості геморагічних синдромів в дитячому віці.

216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.

226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.

227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.

228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз

229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.

230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.

231. Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику розвитку атеросклерозу. Теорії патогенезу атеросклерозу. Стадії атеросклерозу, їх морфологічна характеристика.

232. Атеросклеротична бляшка. Визначення. Морфогенез і будова атеросклеротичної бляшки. Стадії і ускладнення атеросклерозу.

233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.

235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.

236. Клініко-морфологічні форми гіпертонічної хвороби, їх морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

237. Аневризма аорти

238. Ішемічні хвороби серця (іхс). Визначення. Фактори ризику і патогенез іхс. Безпосередні причини ішемічних пошкоджень міокарда при іхс. Класифікація та патологічна анатомія іхс.

239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.

240. Стадії інфаркту міокарда: морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті при інфаркті міокарда.

241. Клінічна та морфологічна діагностика інфаркту міокарда. Послідовність морфологічних змін в зоні інфаркту міокарда.

242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.

243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

245. Кардіоміопатії. Визначення, класифікація, патоморфологія. Особливості кардіоміопатій у дитячому віці.

246. Цереброваскулярні хвороби (цвх). Визначення, причини, морфогенез. Класифікація, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

249. Ревматичні хвороби. Визначення, класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Особливості ревматичних хвороб у дітей.

250. Ревматизм. Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез. Класифікація. Патоморфологія імунних порушень і процесів системної дезорганізації сполучної тканини.

251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.

252. Ревматичні ендокардити. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика клапанних ендокардитів, ускладнення, наслідки.

254.Ревматичний міокардит. Визначення, види, морфологічна характеристика, наслідки. Особливості ревматичного міокардиту у дітей.

255.Міокардити. Визначення, класифікація, морфогенез, патоморфологія. Неревматичні міокардити, ідіопатичний міокардит Абрамова-Фідлера. Кардіосклероз: види, механізми розвитку.

256.Набуті вади серця. Причини, механізми розвитку, патоморфологія. Комбіновані і поєднані вади серця. Морфологічна характеристика компенсованих і декомпенсованих вад серця

257.Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору і недостатність мітрального клапана. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причини смерті.

258.Стеноз гирла аорти і недостатність аортального клапану. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причинисмерті.

259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.

261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

262. Системний червоний вовчак. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патоморфологія. Діагностичні імунологічні тести при системному червоному вовчаку.

263. Системний червоний вовчак. Морфологічні зміни (ураження шкіри, судин, нирок, серця і органів імунної системи). Ускладнення та причини смерті.

264. Системна склеродермія. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

265. Вузликовий периартеріїт. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

266. Дерматоміозит. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

268. Анца-асоційовані васкуліти: мікроскопічний поліангіїт, гранулематоз з поліангіїтом (Вегенера), еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом (синдром Черджа-Строса).

269. Гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (риніт, синусит, ларингіт, епіглотит, ларинготрахеобронхіт): патологічна анатомія.

270. Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

271. Пневмонія.Визначення, класифікація. Особливості первинних і вторинних пневмоній. Особливості пневмоній у дитячому віці.

272. Крупозна (лобарна) пневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія стадій, ускладнення, причини смерті.

273. Бронхопневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

274. Морфологічні особливості пневмоній, що викликаються пневмококом, стафілококом, стрептококом, синьогнійною паличкою, грибами.

276. Респіраторний дистрес-синдром дорослих (дифузне альвеолярне пошкодження). Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія, причини смерті.

277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

278. Хронічні обструктивні захворювання легень (хозл). Визначення, класифікація, клініко-морфологічна характеристика легеневих і позалегеневих уражень, ускладнення, причини смерті.

279. Хронічний бронхіт. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфогенез і патологічна анатомія. Ускладнення.

280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

281.Емфізема легень – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

282 Бронхіальна астма – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

283 Хронічні інтерстиційні хвороби легень – визначення, класифікація, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

284. Ідіопатичний легеневий фіброз. Визначення, класифікація, патогенез, патологічна анатомія, наслідки.

285. Легене́ва гіперте́нзія— будь-яке підвищення кров'яного тиску в легеневій артерії, вище звичайного (25 мм.Рт.Ст)

287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.

288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

290. Боковий аміотрофічний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

292. Захворювання периферичних нервів і парагангліїв. Ушкодження периферичних нервів. Дегенеративні зміни в периферичних нервах. Периферичні невропатії. Діабетична, уремічна і інша форми невропатій.

293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

296. М'язова дистрофія Дюшена. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

299. Міастенія (myastenia gravis). Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

300. Ангіни: визначення, етіологія, патогенез. Класифікація, патологічна анатомія і диференціальна діагностика різних форм. Ускладнення ангін.

302. Рак стравоходу. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

303. Гастрит. Визначення. Класифікація. Етіологія, патогенез і патоморфологія хронічного гастриту. Характеристика процесів атрофії, метаплазії, дисплазії.

304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.

307. Апендицит. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія форм гострого апендициту. Ускладнення гострого апендициту.

308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.

309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.

310. Коліт, пов'язаний з терапією антибіотиками (псевдомембранозний, медикаментозний коліт). Етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, прогноз.

312. Синдром мальабсорбції: целіакія, спру, хвороба Уіппла, дефіцит лактази, абеталіпопротеїнемія – морфологічна характеристика.

313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.

316.Перитоніт . Визначення. Етіологія . Патогенез, класифікація , клініко-морфологічна характеристика, наслідки .

317. Рак кишківника

318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)

320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).

321. Гепатит .

322. Гострі вірусні гепатити.

323. Хронічні вірусні гепатитии

324. Алкогольний гепатит.

VI. Ускладнення

330Холецистит. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні ознаки клініко- морфологічних форм гострого холециститу, хронічного холециститу.

332Панкреатит. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфологічна характеристика і ускладнення гострого та хронічного панкреатиту.

333Рак підшлункової залози. Фактори ризику, гістогенез, класифікація, морфологічна характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті.

334.Захворювання нирок. Загальна клініко-морфологічна характеристика і класифікація. Особливості захворювань нирок у дитячому віці.

336. Гострий гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

338.Хронічні гломерулонефрити. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

339.Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Ліпоїдний нефроз. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

340 Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Мембранозна нефропатія. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

344. Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз). Визначення, етіологія, патогенез, характеристика сечових конкрементів і патологічна анатомія нефролітіазу, ускладнення і причини смерті.

345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки

346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.

347. Амілоїдоз​нирок.​Визначення,​причини,​морфологічна​характеристика, наслідки.

348. Нефросклероз.​Визначення. Причини​первинного​і вторинного зморщення нирок. Морфогенез нефросклерозу. Патологічна анатомія уремії.

349. Хронічна ниркова недостатність. Визначення. Причини. Патологічна анатомія ниркових і позаниркових змін.

350. Рак​нирки.​Фактори​ризику,​гістогенез,​морфологічна​характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті

351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.

354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.

355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.

356. Тироїдит. Визначення. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика гострого, підгострого і хронічного тироїдитів.

357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.

358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.

359. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба). Визначення. Етіологія і патогенез. Морфологічна характеристика, вісцеральні прояви, наслідки.

360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.

361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.

362. Гіперпаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, патологічна анатомія. Паратиреоїдна остеодистрофія.

363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

364. Цукровий діабет. Визначення. Класифікація, етіологія і патогенез цукрового діабету. Патологічна анатомія, ускладнення цукрового діабету, причини смерті.

365. Цукровий діабет і типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

366. Цукровий діабет іі типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

367. Цукровий діабет. Морфологічна характеристика діабетичних макро- та мікроангіопатій. Діабетична нефропатія. Наслідки, причини смерті.

368. Запальні, дисгормональні і передракові захворювання шийки матки. Морфологічна характеристика, наслідки.

369. Рак шийки матки. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.

373. Рак тіла матки (ендометрію). Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?

375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.

376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

378. Доброякісні пухлини грудної залози. Класифікація, морфологічна характеристика фіброаденоми грудної залози.

380. Нодулярна гіперплазія передміхурової залози. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

381. Рак передміхурової залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.

383. Пухлини яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика. Клініко- морфологічні особливості семіном.

385 Ектопічна вагітність: класифікація, причини, морфологічна характеристика, ускладнення і наслідки.

386. Гестози: класифікація, етіопатогенез, клініко-морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.

391. Інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, папілома-вірусна інфекція, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомоніаз): морфологічна характеристика.

392. Генетичні захворювання: менделевські хвороби, цитогенетичні, ураження з мультифакторіальним та некласичними успадкуваннями.

393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.

394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.

395. Вроджені вади розвитку: причини.

396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.

407.Алкоголізм. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

408. Наркоманія і токсикоманія. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

409. Пневмоконіози

410. Ушкодження, що пов’язані зі змінами атмосферного тиску.Висотна хвороба.Повітряна емболія. Декомпенсаційна ( кесонна) хвороба.

411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.

412 Променева хвороба.

413. Ятрогенна лікарська патологія.

414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.

416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.

417. Сепсис. Визначення. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Етіологія, патогенез, місцеві і загальні зміни при сепсисі. Класифікація сепсису.

418. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Патологічна анатомія клініко-морфологічних форм сепсису. Ускладнення, причини смерті.

419. Черевний тиф. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

420. Сальмонельоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, клініко-морфологічна класифікація, патологічна анатомія, ускладнення.

421. Дизентерія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

422. Амебіаз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення. Диференціальна діагностика морфологічних змін в кишківнику при дизентерії та амебіазі.

423. Ієрсиніоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.

425. Гострі респіраторні вірусні інфекції( грві): грип, парагрип, риновірусна інфекція, аденовірусна інфекція.

427Дифтерія.

429. Скарлатина.

430. Менінгококова інфекція.

445 Вторинний туберкульоз. Загальна характеристика. Форми-фази вторинного туберкульозу, їх морфологічна характеристика і ускладнення.

446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.

447.Сучасний патоморфоз туберкульозу.

448.Сифіліс. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, наслідки. Вроджений сифіліс: форми, клініко-морфологічна характеристика.

449.Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта - Якоба). Етіологія, епідеміологія, морфологічна характеристика.Начало формы

451.Тропічні інфекції. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініко- морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті.

453.Чума. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

454. Сибірка. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

455.Холера. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

456.Туляремія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

457.Малярія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті

458.Мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

459.Вісцеральні мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

460.Ехінококоз, цистицеркоз, опісторхоз, шистосомоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

Для лейкемоідной реакції не характерні ознаки пухлинної прогресії, властиві лейкозам, тому при них не виникають анемії і тромбоцитопенії метапластичного характеру.

На відміну від лейкоцитозів, лейкемоїдні реакції характеризуються, як правило, більш високим вмістом лейкоцитів в периферичної крові (виняток - цітопеніческім варіанти лейкемоідной реакції) і більш глибоким зрушенням в лейкоцитарній формулі до одиничних бластних елементів.

Розрізняють лейкемоїдні реакції мієлоїдного типу, еозинофільного, лімфатичного, моноцитарного, моноцитарно-лімфатичного типів, а також вторинні еритроцитоз і реактивні тромбоцитозах.

У дитячому віці лейкемоїдні реакції зустрічаються частіше, ніж у дорослих, і переважають реакції еозинофільного та моноцитарно-лімфатичного типу, рідше - мієлоїдний лейкемоїдні реакції.

Лейкемоїдні реакції мієлоїдного типу виникають при різних інфекційних і неінфекційних процесах, септичних станах, інтоксикаціях ендогенного і екзогенного походження, важких травмах, гострому гемолізі.

Мієлоїдні лейкомоідние реакції мають місце при інфарктах міокарду або легкого, термічних ураженнях, системному васкуліті, злоякісних лімфомах, тіреотоксіческом кризі. Розвиток мієлоїдних лейкемоідних реакцій може провокуватися на тлі прийому ряду лікарських препаратів: кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів, ефедрину, гепарину, адреналіну і ін.

Формування нейтрофільного лейкоцитозу і мієлоїдних лейкемоідних реакцій може мати спадковий характер, в зв'язку з дефіцитом рецепторів для С3 компонентів комплементу або при дефектах хемотаксиса (синдром Джоба).

Для лейкемоідних реакцій не характерна спленомегалія, і в цитоплазмі клітин нейтрофільного ряду з'являються токсична зернистість, вакуолізація ядра і цитоплазми і навіть прижиттєвий розпад ядра. На користь лейкемоідних реакцій свідчить нормальний клітинний склад кісткового мозку.

Лейкемоїдні реакції моноцитарного типу спостерігаються при ревматизмі, інфекційному мононуклеозі, саркоїдозі, туберкульозі. Різке збільшення кількості зрілих моноцитів відзначають у хворих на дизентерію в період гострих явищ і в період реконвалесценції. Лейкемоїдні реакції моноцитарного типу виникають нерідко при діффуних хворобах сполучної тканини, системних васкулітах, вузликовому периартеріїт, солідних пухлинах, опроміненні і т.д.

Лейкемоїдні реакції лімфатичного і моноцитарно-лімфатичного типів найбільш часто зустрічаються в дитячому віці при таких захворюваннях, як ентеровірусні інфекції, корова краснуха, коклюш, вітряна віспа, скарлатина. Лейкемоїдна реакція лімфо- моноцитарного типу може виникнути при синдромі інфекційного мононуклеозу, який викликається різними вірусами: цитомегаловірусом, вірусами краснухи, гепатиту В, аденовирусом, вірусами Herpes simplex, вірусом Епштейн-Барр.


До лейкемоїдна реакцій лімфатичного типу відносять і імунобластні лімфаденіти, що відображають імунний процес в лімфатичних вузлах, що виникає при дії антигену - алергену.

Лейкемоїдні реакції еозинофільного типу, характеризуються збільшенням вмісту еозинофілів в крові більше 15%. При цьому вкрай рідко зростає вміст в крові еозинофільних мієлоцитів і метамиелоцитов.

Лейкемоїдні реакції еозинофільного типу зустрічаються при наступних формах патології:

1. Паразитарних инвазиях (17-25% всіх випадків еозинофілії):

2. Медикаментозних аллергозах. При застосуванні ряду лікарських препаратів (антибіотики, аспірин, еуфілін, вітамін В1, антиревматичні нестероїдні засоби, препарати золота та ін.);

3. Респіраторних аллергозах (алергічний риніт, синусит, фарингіт, ларингіт, сироваткова хвороба, бронхіальна астма);

4. Шкірних захворюваннях (екзема, псоріаз, іхтіоз, целюліт та ін.);

5. Захворюваннях сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт);

6. Пухлинних захворюваннях (лимфосаркоме, лімфобластний лейкоз, лімфогранулематоз з ураженням заочеревинних лімфовузлів, селезінки, тонкого кишечника, при цьому висока еозинофілія - ​​прогностично несприятлива ознака);

7. імунодефіцитних перебуваючи пах (синдром Віскотта-Олдріча, селективний імунодефіцит IgM);

8. Органних еозинофіли (еозинофільні панкреатити, холецистит, паротит, плеврит, міокардит, тропічна еозинофілія легких і ін.).

Вторинні еритроцитоз також розглядаються як лейкемоїдні реакції. Причини розвитку вторинних еритроцитоз найчастіше пов'язують з підвищеною продукцією в нирках еритропоетину як реакції на гіпоксію, що розвивається при хронічній дихальній недостатності, серцевої недостатності, вроджених і набутих вадах серця, хворобах крові. Еритроцитоз виникають при хворобі і синдромі Іценко-Кушинга, при посиленому виробленню андрогенів.

Фізіологічні бар'єри організму - це один з механізмів резистентності, які служать для захисту організму або окремих його частин, запобігають порушення сталості внутрішнього середовища при впливі на організм факторів, здатних зруйнувати це сталість - фізичних, хімічних і біологічних властивостей крові, лімфи, тканинної рідини.

Умовно розрізняють зовнішні і внутрішні бар'єри.

До зовнішніх бар'єрів відносять:

1. Шкіру, яка охороняє організм від фізичних і хімічних змін в навколишньому середовищі і що бере участь в терморегуляції.


2. Зовнішні слизові оболонки, що володіють потужною антибактеріальної захистом, виділяючи лізоцим.

Дихальний апарат має потужну захистом, постійно стикаючись з величезною кількістю мікробів і різних речовин навколишнього нас атмосфери. Механізми захисту: а) викид - кашель, чхання, переміщення віями епітелію, б) лізоцим, в) протимікробний білок - імуноглобулін А, секретується слизовими оболонками і органами імунітету (при нестачі імуноглобуліну А - запальні захворювання).

3. Шлунково-кишковий бар'єр: а) викид мікробів і токсичних продуктів слизовою оболонкою (при уремії), б) бактерицидну дію шлункового соку + лізоцим і імуноглобулін А, потім лужна реакція 12-палої кишки - це перша лінія захисту.

Внутрішні бар'єри регулюють надходження з крові в органи і тканини необхідних енергетичних ресурсів і своєчасний відтік продуктів клітинного обміну речовин, що забезпечує сталість складу, фізико-хімічних і біологічних властивостей тканинної (позаклітинної) рідини і збереження їх на певному оптимальному рівні.

До гисто - гематичних бар'єрів можуть бути віднесені всі без винятку бар'єрні освіти між кров'ю і органами. З них найбільш спеціалізованих важливим є гематоенцефалічний, гемато-офтальмічний, гемато-лабіринтовий, гемато-плевральний, гемато-синовіальний і плацентарний. Структура гисто- гематичних бар'єрів визначається в основному будовою органу, в систему якого вони входять. Основним елементом гисто- гематичних бар'єрів є кровоносні капіляри. Ендотелій капілярів в різних органах має характерні морфологічними особливостями. Відмінності в механізмах здійснення бар'єрної функції залежать від структурних особливостей основної речовини (неклітинних утворень, що заповнюють простору між клітинами). Основна речовина утворює мембрани, що огортає макромолекули фібрилярні білка, оформленого у вигляді протофібрілл, що становить опорний остов волокнистих структур. Безпосередньо під ендотелієм розташовується базальна мембрана капілярів, до складу якого входить велика кількість нейтральних мукополісахаридів. Базальна мембрана, основне аморфне речовина і волокна становлять бар'єрний механізм, в якому головним реактивним і лабільним ланкою є основна речовина.


97. Медіатори та їх роль у захисних реакціях організму. Загальна характеристика, класифікація та особливості впливу медіаторів.

Медіатори запалення можуть бути плазмового (гуморального) і клітинного (тканинного) проісхожденія.Медіатори плазмового походження - це представники каллікреін- кининовой (кініни, калікреїн), системи згортання і протівосвертивающеі (XII фактор згортання крові, або фактор Хагемана, плазмін) і комплементарної (компоненти С3 -С5) систем. Медіатори цих систем підвищують проникність мікросудин, активують хемотаксис поліморфноядерних лейкоцитів, фагоцитоз і внутрисосудистую коагуляцію (схема X).

Медіатори клітинного походження пов'язані з ефекторними клітинами - лаброцитами (тканинними базофілами) і базофільними лейкоцитами, які викидають гістамін, серотонін, повільно реагує субстанцію анафілаксії і ін .; тромбоцитами, продукують, крім гістаміну, серотоніну і простагландинів, також лізосомні ферменти; поліморфно-ядерними лейкоцитами, багатими катіонними білками і нейтральними протеазами.

Ефекторними клітинами, що продукують медіатори запалення, є і клітини імунних реакцій - макрофаги, що викидають свої монокіни (інтерлейкін I), і лімфоцити, які продукують лімфокіни (інтерлейкін II). З медіаторами клітинного походження пов'язано не тільки підвищення проникності мікросудин і фагоцитоз; вони мають бактерицидну дію, викликають вторинну альтерацию (гістоліз), включають імунні механізми в запальну реакцію, регулюють проліферацію і диференціювання клітин на полі запалення, спрямовані на репарацію, відшкодування або заміщення вогнища пошкодження сполучної тканиною (схема XI). Диригентом клітинних взаємодій на полі запалення є макрофаг.

98. Поняття про імунокомпетентні клітини. Гуморальні і клітинні імунні реакції: загальна характеристика, механізми імунних реакцій.

Лімфоцити - це єдині клітки організму, здатні специфічно розпізнавати і розрізняти різні антигени і відповідати активацією на контакт з певним антигеном. При вельми схожій морфології малі лімфоцити діляться на дві популяції, що мають різні функції і продукують різні білки.

В-лімфоцити дозрівають в кістковому мозку. В-лімфоцити розпізнають антигени специфічними рецепторами імуноглобулінової природи, які у міру дозрівання експресуються на їх мембранах. Взаємодія антигену з такими рецепторами є сигналом активації В-лімфоцитів, та їх антиген-залежного диференціювання в плазматичні клітини, що активно продукують і секретують специфічні для даного антигену антитіла - імуноглобуліни.


Т-лімфоцити диференціюються у тимусі.

Зрілі Т-лімфоцити (CD2, CD3) на відміну від незрілих (тимоцитів – CD2) здатні відповідати проліферацією на Т-клітинні мітогени. По функціях серед Т-лімфоцитів розрізняють ефекторні і регуляторні субпопуляції.

Т-хелпери стимулюють проліферацію і диференціювання цитотоксичних лімфоцитів, В-клітин і утворення антитіл.

Т-хелпери 1 типу (Th1)активатори клітинного імунітету, натуральних кілерів і моноцитів.

Т-хелпери 2 типу (Th2) активують гуморальну імунну відповідь і алергічне запалення. Стимулюючи продукцію плазматичними клітинами імуноглобулінів IgG4 і IgA, Th2, забезпечують імунітет проти звичайних (позаклітинних) бактерій і їх токсинів.

T-лімфоцити, що несуть на своїй поверхні антигени СD8, мають супресорну (щодо В-лімфоцитів і продукції ними імуноглобулінів) і цитотоксичну активність.

Т-супресори гальмують розвиток імунної відповіді, як на власні, так і на чужі антигени, забезпечуючи імунологічну толерантність.

Цитотоксичні Т-лімфоцити — це ефектори клітинної імунної відповіді, що забезпечують руйнування чужорідних клітин.

Особливість Т-клітинного рецептору - здатність розпізнавати чужорідний антиген тільки в комплексі з власними клітинними антигенами на поверхні допоміжних антиген-презентуючих клітин (дендритних або макрофагів). На відміну від В-лімфоцитів, здатних розпізнавати антигени в розчині і зв'язувати білкові, полісахарідні і липопротеїдні розчинні антигени, Т-лімфоцити можуть розпізнати тільки короткі пептидні фрагменти білкових антигенів, представлені на мембрані інших клітин в комплексі з власними антигенами головного комплексу гістосумісності.

Натуральні кілери (НК) є субпопуляцією лімфоцитів, що походять з кістковомозкових попередників. Їх морфологічні ознаки - крупні розміри і наявність гранул в цитоплазмі є підставою для їх другої назви - великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). Їх основна функціональна характеристика - здатність вбивати деякі пухлинні клітки.

НК розвиваються незалежно від Т- і В-лімфоцитів і не несуть характерних для Т- і В-лімфоцитів поверхневих маркерів.

Мононуклеарні фагоцити. Другу крупну популяцію клітин імунної системи складає система мононуклеарних фагоцитів, яка включає кістковомозкові попередники, що походять з єдиної стволової клітини, - монобласт і промоноцит, циркулюючий в крові моноцит і зрілі тканинні макрофаги. Мононуклеарні фагоцити забезпечують в значній мірі неспецифічний захист організму за рахунок своєї фагоцитарної функції.