ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1366
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
Пухлини системи крові (гемобластози) розподіляють на дві групи :
1)Лейкози – системні пухлинні захворювання кровотворної тканини;
2)Лімфоми – реґіонарні пухлинні захворювання кровотворної та/або лімфатичної тканини.
Лейкоз - це пухлина із кровотворної тканини, коли пухлина первинно виникає на "території" кісткового мозку.
При лімфомах первинно пошкоджуються регіонарні лімфоїдні утворення ( лімфатичні вузли), а кістковий мозок може пошкоджуватись потім в результаті метастазування
Лейкози характеризуються системним прогресуючим розростанням кровотворних клітин пухлинного походження – лейкозних клітин. Спочатку вони розростаються в органах кровотворення, а потім гематогенним шляхом потрапляють у інші органи і тканини, утворюючи при цьому лейкозні інфільтрати навкруги судин, в їх стінках. Характерна поява лейкозних клітин у периферичній крові.
Гострі лейкози діагностують, коли в кістковому мозку ( пунктат із грудини) знаходять баластні клітини. Характерний лейкемічний провал ( різке підвищення кількості бластів і поодинокі зрілі елементи при відсутності перехідних дозріваючих форм).
Гострий недиференційований лейкоз – характеризується інфільтрацією кісткового мозку, селезінки, ЛВ, стінок судин, нирок і інших органів недиференційованими клітинами гемопоезу. Кістковий мозок плоских і трубчастих кісток червоний, соковитий, іноді з сірим відтінком.
Гострий мієлобластний лейкоз ( гострий мієлолейкоз) – спостерігається інфільтрація кісткового мозку, печінки, селезінки, нирок пухлинними клітинами мієлобластного ряду з цитохімічними особливостями: в них зняходять глікоген, суданофільні включення, виявляють позитивну реакцію на пероксидазу та хлорацетатестеразу. Піоїдний кістковий мозок (гноєвидного відтінку), також можливий червоний або сіруватий відтінок.
Гострий промієлоцитарний лейкоз – характеризується гостротою перебігу, злоякісністю та значним геморагічним синдромом ( тромбоцитопенія та гіпофібриногенемія). Для лейкозних клітин, які інфільтрують органи характерне: ядерний та клітинний поліморфізм, скопичення в цитоплазмі псевдоподій та гранул глікозаміногліканів.
Гострий лімфобластний лейкоз – лейкемічні інфільтрати переважають у кістковому мозку, ЛВ, лімфатичному апараті ШКТ, селезінці, нирках та вилочко вій залозі. Кістковий мозок губчастих та трубчастих кісток малиново-червоний , соковитий. Лейкозні інфільтрати складаються із лімфобластів, характерною особливістю яких є скопичення глікогену навкруги ядра.
Хронічний мієлоїдний лейкоз( хронічний мієлоз) – перебігає в дві стадії ( моноклонова доброякісна та поліклонова злоякісна)
В першій стадії – прогресуюче зростання нейтрофільних лейкоцитів із зрушенням до мієлоцитів та мієлобластів, збільшення селезінки. В клітинах кісткового мозку Ph-хромосома( філадельфійська)
В другій стадії – моноклоновість змінюється на поліклоновість. Через це з’являються баластні форми ( мієлобласти, еритробласти рідко, монобласти) у кістковому мозку і у крові ( баластний криз). Збільшується печінка, селезінка, ЛВ.
Хронічний еритромієлоз – характеризується розростанням у кістковому мозку, селезінці, печінці еритрокаріоцитів, мієлоцитів, про мієлоцитів та бластів. Збільшена селезінка.
Хронічний лімфолейкоз – підвищена кількість лейкоцитів у крові, лейкозні інфільтрати з пухлинних лімфоцитів найльш виражені в кістковому мозку, ЛВ, селезінці, печінці.Можливий баластний криз з генералізацією процесу. Кістковий мозок червоного кольору, а у діафізах зустрічаються осередки жовтого кольору.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
Найчастіше це відкритий овальний отвір (ВОВ). Він присутній у 30% здорових дітей- це є дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП). Більшість ДМПП асимптоматичні, особливо у дитячому віці. Клінічні прояви залежать від величини шунта (отвору) та віку пацієнта. У дітей першого року життя- синюшність носо-губного трикутника при плачі дитини чи годуванні її грудьми. Течія крові зліва направо ( білий тип пороку). Повна відсутність перегородки призводить до трикамерного серця – тяжкого пороку, при якому ступінь гіпоксії зростає в міру прогресування декомпенсації.
Спільний артеріальний стовбур – один спільний артеріальний стовбур бере свій початок від обох шлуночків, біля виходу розташовується 4 півмісяцевих клапани або менше.Легеневі артерії розташовуються недалеко від від клапанів, до відгалуження великих судин голови і шиї, вони можуть бути повністю відсутні, і тоді легені одержують кров з розширених бронхіальних артерій. Спостерігається різка гіпоксія і ціаноз (синій тип пороку), диті нежиттєздатні.
Звуження перешийку аорти (коарктація) компенсується розвитком колатерального кровообігу через міжреберні артерії, артерії грудної клітки та різкою гіпертрофією лівого шлуночка.
Незарощення артеріальної(боталової) протоки можна вважати пороком при наявності її з одночасним розширенням у дітей, старших 3 міс. життя. Течія крові зліва напрво (білий тип пороку)
Повна транспозиція легеневої артерії та аорти виникає при неправильному напрямкові зростання артеріального стовбуру, коли він росте не за спіраллю, а в напрямку, протилежному решті відділів серця, що розвиваються нормально.При цьому аорта розміщується спереді та праворуч від правого шлуночка серця, легенева артерія лежить позаду аорти і відходить від лівого шлуночка.Порок супроводжується різкою гіпоксією і ціанозом (синій тип пороку)
Пролапси серцевих клапанів, в особливості мітрального- дуже частий прояв вегетативної дисфункції. Пацієнтам з пролапсом мітрального клапану та морфологічними змінами на клапанах серця – слід проводити профілактику інфекційного ендокардиту.
Інфекційний ендокардит(ІЕ) – це важке інфекційне захворювання, частіше бактеріальної природи, з першопочатковим ураженням клапанів серця і пристінкового ендокардиту, що супроводжується бактеріємією, деструкцією клапанів, емболічним, тромбогеморагічним, імунокомплексним, ураженням внутрішніх органів і без лікування і веде до смерті. Ревматична хвороба (РХ)-це велика група, що об’єднує захворювання запального і дистрофічного характеру, загальними проявами яких є: ураження серцевої тканини і суглобовий сндром. Відомо, що більшість ревматичних хвороб дебютують (перший прояв хвороби) у дитячому віці і мають тенденцію до хронічнго перебігу, що призводить до інвалідизації, яка проявляється переважно ураженням опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і органу зору. Загальна кількість дітей з цією патологією складає приблизно 25-30%.
Комбіновані уроджені пороки серця: частіше зустрічається тріада тетрада та пентада Фало.
Тріада: дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка.
Тетрада: дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка , декстрапозиція аорти(зміщення устя аорти праворуч).
Пентада: дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка , декстрапозиція аорти(зміщення устя аорти праворуч) ,дефект міжпередсердної перегородки.
При всіх пороках типу Фало течія крові справа наліво, зменшення кровотоку в малому колі кровообігу, гіпоксія і ціаноз ( синій тип пороку).
231. Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику розвитку атеросклерозу. Теорії патогенезу атеросклерозу. Стадії атеросклерозу, їх морфологічна характеристика.
Атеросклероз – це хронічне захворювання, яке виникає внаслідок порушення жирового та білкового обміну, характеризується ураженням артерій еластичного та м’язово- еластичного типу у вигляді відкладання в інтимі ліпідів і білків з наступним розвитком сполучної тканини.
Фактори розвитку: 1) обмінні (екзо-ендогенні); 2)гормональні 3)гемодинамічні 4)нервові 5)судинні 6) спадкові і етнічні.
В патогенезі атеросклерозу враховуються всі фактори, які ведуть до атерогенної ліпопротеїдемії і підвищення проникності мембран стінки артерій. З ними пов’язане подальше пошкодження ендотелію артерій, накопичення плазмових модифікованих ліпопротеїдів ( ЛПДНЩ,ЛПНЩ) в інтимі, нерегульоване захоплення атерогенних ліпопротеїдів клітинами інтими, проліферація в ній гладком’язових клітин і макрофагів з наступною трансформацією в пінисті клітини, які причетні до розвитку всіх атеросклеротичних змін.
Стадії атеросклерозу:
1.Доліпідна стадія : гіперхолестеринемія, гіперліпопротеїнемія,накопичення грубо дисперсних білків, мукоїдних речовин у плазмі крові, «травма» інтими продуктами порушеного метаболізму. Підвищується проникність ендотелію і мембран інтими, що призводить до накопичення у внутрішній оболонці білків плазми, фібрину і утворення пристінкових тромбів. Накопичення кислих глікозаміногліканів в інтимі, з чим пов’язано появу мукоїдного набряку внутрішньої оболонки і створення сприятливих умов для фіксації в ній ЛПДНЩ, ЛПНЩ, холестерину і білків.
2. Стадія ліпоїдозу :інфільтрація інтими ліпідами(холестерином), ліпопротеїдами, білками, що веде до утворення жирових плям і смуг. Ліпіди просочуються в інтиму і накопичуються в гладком’язових клітинах і макрофагах,які здобули назву пінистих або ксантомних. Чітко виражене набухання та деструкція еластичних мембран.
3.Стадія ліпосклерозу – розростання молодих сполучнотканинних елементів інтими в ділянках відкладання і розпаду ліпідів і білків. Осередкове розростання в інтимі молодої сполучної тканини та її послідовне дозрівання призводить до формування фіброзної бляшки, в якій з’являються тонкостінні судини, зв’язані з vasa vasorum.
4.Стадія атероматозу- ліпідні маси, які складають центральну частину бляшки, а також прилеглі колагенові і еластичні волокна розпадаються. Утворюється дрібнозерниста аморфна маса, в якій знаходяться кристали холестерину і жирних кислот, уривки еластичних і колагенових волокон, крапельки нейтральних жирів. По краях основи бляшки багато судин, ксантомні клітини, лімфоцити, плазматичні клітини. Через розпад гладком’язових клітин, бляшка «занурюється» глибше, в деяких випадках, досягаючи адвентиції.При прогресуванні, у зв’язку із зруйнуванняс новоутворених судин відбувається крововилив у товщу бляшки (інтрамуральна гематома), покришка бляшки розростається і настає наступна стадія