ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1118
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Також незважаючи на поліпшення медикаментозної терапії і зростаючу доступність трансплантації серця, в педіатричній практиці кардіоміопатія є однією з провідних кардіологічних причин смерті дітей і в більшості випадків її етіологія залишається невідомою.
246. Цереброваскулярні хвороби (цвх). Визначення, причини, морфогенез. Класифікація, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.
Цереброваскулярні хвороби-група захворювань, що характеризуються гострими порушеннями мозкового кровообігу, фоном для якого є атеросклероз та гіпертонічна хвороба
Етіологія. Серед безпосередніх причин гострих порушень мозкового кровообігу основне місце займають спазм, тромбоз і тромбоемболія церебральних і прецеребральних( сонних та хребтових) артерій. Також причиною може бути функційна перенапруга міокарда в умовах атеросклеротичної оклюзії коронарних артерій.
Велике значення при цьому має психоемоційна перенапруга, яка спричинює ангіоневротичні порушення.
Класифікація:
1.Захворювання головного мозку з ішемічними пошкодженнями: 1.1) Ішемічна енцефалопатія. 1.2.) Ішемічний інфаркт головного мозку. 1.3) Геморагічний інфаркт головного мозку.
2.Внутрішньочерепні крововиливи: 2.1) Внутрішньомозкові. 2.2) Субарахноїдальні. 2.3) Змішані.
3.Гіпертензійні цереброваскулярні захворювання: 3.1) Лакунарні зміни. 3.2) Субкортикальна лейкоенцефалопатія. 3.3.) Гіпертензійна енцефалопатія.
Взагалі всі гострі порушення мозкового кровообігу,які лежать в основі цереброваскулярних захворювань, виділяють транзиторну ішемію головного мрзку та інсульт.
Морфологія:
Транзиторної ішемії головного мозку-судинні розлади( спазм артеріол,плазматичне просочування їх стінок, периваскулярний набряк і поодинокі дрібні геморагії) та осередки зміненої мозкової тканини( набряки, дистрофічні зміни груп клітин).
При геморагічному інсульті-виражена альтерація стінок артеріол та дрібних артерій з утворенням мікроаневризм і розривом їх стінок. Формується червоне розм’якшення мозку.
Якщо у хворого інсульт, то тоді по периферії крововиливу в тканині мозку з’являються сидерофаги, зернисті кулі, гліальні клітини, і згортки крові поступово розсмоктуються. На місці гематоми утворюється порожнина( кіста) з бурими стінками.
Ішемічний інфаркт мозку: має вигляд як осередок сірого розм’якшення мозкової тканини. При мікроскопічному дослідженні серед некротизованих мас знаходять загиблі нейрони.
На місці інфарктів мозку, утворюються порожнини, стінка геморагічного інфаркту вміщує накопичення гемосидерину( “іржава кіста”).
Ускладнення. Наслідки.Причини смерті.
Інсультів( крововиливів та інфарктів мозку), як і їх наслідки( кісти мозку) -паралічі. Мозкові інсульти-досить часта причина смерті хворих на атеросклероз і гіпертонічну хворобу.
247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.
Інфаркт головного мозку-гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок дефіциту надходження артеріальної крові до головного мозку, що призводить до гіпоксії та розвитку ділянок некрозу.
Частіше всього виникає білий інфаркт, який швидко розм’якшується( сіре розм’якшення мозку). Білий інфаркт має поліетіологічне походження( гіпоксії, патології при пологах, інфекції). В патогенезі основну роль відіграють порушення в мікроциркуляторному руслі паравентрикулярного білої речовини головного мозку. Розташовуються переважно навколо бічних шлуночків мозку. Мають вигляд білувато-жовтих щільних дрібних фокусів, що являють собою осередки коагуляційного некрозу білої речовини головного мозку.
Ішемічні і геморагічні інфаркти головного мозку локалізуються в корі і
субкортикальній білій речовині. Вони переважно виникають при інфекційних
захворюваннях, що супроводжуються тромбозом.
Результат порушень кровообігу великого мозку і його оболонок в перинатальному періоді залежить від характеру, обсягу та локалізації ушкоджень. Більш сприятливий прогноз при лептоменінгеальних крововиливах. Слід мати на увазі можливість комбінованих
порушень кровообігу, що погіршує прогноз. Багато з порушень кровообігу
великого мозку несумісні з життям.
Віддаленими наслідками перенесених порушень мозкового кровообігу часто
є значна відсталість дитини в психомоторному розвитку.
При настанні смерті в більш пізні періоди дитинства- у такої дитини в головному мозку виявляються поля спустошення нервових клітин або загибель їх з кальцинозом, утворення дрібних кіст, вогнищевий або дифузний гліоз.
Якщо інфаркт виникає на фоні порушеного кровообігу, венозного застою, то осередки омертвіння мозку просочується кров’ю і стає червоним( осередок червоного розм’якшення мозку). Інфаркт локалізується в підкоркових вузлах, руйнує провідні шляхи мозку, що супроводжується паралічами. Інфаркт мозку, як і інфаркт міокарда, частіше всього виникає на фоні атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.
248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.
Геморагічний інсульт (крововилив у мозок, внутрішньомозковий крововилив) — крововилив , який виникає внаслідок розриву артерії або шляхом діапедезу еритроцитів при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі мозкових судин.
Причини: емболія, особливо тромбоемболія судин гол. мозку, тромбоз і стенозуючий атеросклероз мозкових артерій, зниження кровопостачання мозк. артерій при низькому АТ, ураження артерій мозку місцевого запального або системного запалення, спазм церебральних артерій.
Морфологічно інфаркт на 2-3 день виглядає як вогнище дряблої консистенції сіро- червоного кольору з перифокальними петехіальними крововиливами. В перші тижні після інсульту мозок збільшений в об’ємі.
Мікроскопічні зміни:
1)спочатку розвивається вологий некроз. Для нього характерно набухання перікаріонів нейронів, зморщування ядер (каріопікноз) з слідуючим каріолізисом. Область некрозу оточена зоною інфільтрації поліморфно- ядерними лейкоцитами.
2)потім відбувається розрідження, что говорить про початок організації. Формуються новоутворені капіляри по периферії зони інфаркту, активно іде трансформація моноцитів і мікрогліоцитів в клітини «зернисті шари», заповнені продуктами розпаду мієліну.
3)потім відбувається формування гліального рубця.
Наслідки: параліч, втрата пам’яті, повна втрата мови або її дефекти, проблеми з зором або слухом, пневмонія, пролежні, сепсис, патологічні порушення діяльності міокарду.
Смерть наступає від масивного некрозу великих півкуль ГМ і стовбура мозку. На стадії формування рубця смерть наступає від ускладнень, викликаних пневмонією або тромбоемболією легеневої артерії.
СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ — гостре порушення мозкового кровообігу, що виникає внаслідок крововиливу в субарахноїдальний простір і супроводжується структурними та морфологічними змінами в тканинах мозку і стійкими органічними неврологічними симптомами.
Причини: здебільшого виникає внаслідок розриву аневризм судин артеріального кола великого мозку. Сприяють цьому фізичні або емоційні перенапруження, коливання AT, ангіодистонічні порушення. Серед інших причин відмічають вроджений дефект судинних стінок або системні судинні захворювання (гіпертонічну хворобу, атеросклероз, хвороби крові), за наявності яких уражається судинна система.
249. Ревматичні хвороби. Визначення, класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Особливості ревматичних хвороб у дітей.
Ревматичні хвороби( системні захворювання сполучної тканини з імунними порушеннями) -група захворювань, що характеризуються пошкодженям сполучної тканин у зв’язку зі змінами імунного гомеостазу, що призводить до розвитку аутоімунізації, утворенню токсичних імунних комплексів та сенсибілізованих клітин, що пошкоджують мікроциркуляторне русло.
Класифікація: до ревматичних хвороб належать-ревматоїдний артрит, системна склеродермія, системний червоний вовчак, ревматизм,дерматоміозит, вузликовий периартреїт, хвороба Бехтерева.
Загальна клініко-морфологічна характеристика:
-наявність хронічної вогнищевої інфекції; - генералізація інфекції; -системна дезорганізація сполучної тканини; -порушення імунологічного гомеостазу; -генералізовані васкуліти.
Особливості перебігу ревматичних захворювань у дітей: ранній розвиток інвалідності, більш тяжкий перебіг процесу через виражений ексудативний компонент запалення, більш часті рецидиви захворювання, характерна “суха декомпенсація”, частіше формуються пороки серця, значно часто наявні ревматичні висипання и ревматичні вузлики.
250. Ревматизм. Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез. Класифікація. Патоморфологія імунних порушень і процесів системної дезорганізації сполучної тканини.
Ревматизм-інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням серця і судин,хвильоподібним перебігом, періодами загострення( атаки) і стихання( ремісії).
Етіологія. У виникненні і розвитку ревматизму відіграє роль Бета-гемолітичний стрептокок групи А, а також сенсибілізація організму стрептококом( рецидиви ангіни). Певне значення надається віковим і генетичним факторам( ревматизм- полігенно успадковане захворювання).
Патогенез: механізм перехресно реагуючих антигенів та антитіл: антистрептококові антитіла можуть реагувати з антигенами серця та інших тканин, а також клітинним імунним реакціям. Виникає складний імунопатологічний процес у відповідь на присутність збудника( Бета-гемолітичний стрептокок групи А) в сенсибілізованому організмі, імунні комплекси та клітини-ефектори пошкоджують мікроциркулярне русло, надходять у сполучну тканину, що призводить до характерних її змін.