Файл: Все вопросы патан экзамен.docx

Хімічно: жовчні – холестеринові, пігментні чи вапняні; сечові – сечова кислота і солі (урати), фосфата кальцію, оксалата кальцію; бронхіальні – слиз просякнутий вапном.

Флеболіти – венозні камені, представлені відокрмеленими від стінки петрификованими тромбами.

Копроліти – кишкові камені, інкрустація вмісту кишківника.

Причини: порушення обміну речовин набутого або спадкового характера.

Механізм: складається з двох процесів: утворення органічної матриці + кристалізація солей.

Наслідок. Тиск каменів – некроз – перфорація; запалення органів і протоків – пієлонефрит, холецистит; закупорка – жовтяниці, гідронефроз при обтурації сечівника.

50. Некроз: визначення та механізми розвитку (денатурація білків та лізис). Уявлення про паранекроз, некробіоз, парабіоз, аутоліз. Особливості некрозу у дитячому віці.

Некроз – загибель клітин і тканин, обумовлена різними екзо- і ендогенними впливами.

Механізм. Фактично розвиваються два конкуруючих процеса: лізис – ферментне перетравлення клітини і денатурація білків – порушення природньої структури білка, зміна нативної конформації молекули під дією дестабілізуючих факторів, при цьому амінокислотна послідовність не змінюється.

Морфогенез некрозу включає декілька стадій:

Паранекроз – зворотні некротичні зміни.

Некробіоз – незворотні дистрофічні зміни, які характеризуються переважанням катаболічних реакцій над анаболічними.

Парабіоз (між життям і смертю) – зворотні функціональні порушення, виникають у збудливих тканинах внаслідок термічних, фізичних або хімічних факторів.

Аутоліз – розкладення мертвого субстрата під дією гідролітичних ферментів загиблих клітин і клітин запального інфільтрату.

Також до морфогенезу відноситься смерть клітини. Час настання виявити важко.

Особливості некрозу дитячого віку.

Трофоневротичні некрози частіше за все зустрічаються у дітей. Недотримання уваги до дітей раннього віку може спричиняти у них пролежні. Відбувається спазматичне скорочення стінок судин і порушується кровпостачання, що призводить до некрозу.

Для дітей раннього віку характерні колікваційні некрози. Часто у дтіей виникає фетальна гідроцефалія, що може призвести до розм’яшення і розвитку некрозу.

Вологий некроз спостерігається в тканинах плода, якщо він гине у порожнині матки до початку пологів і залишається лежати в ній. Плод – мацерат, зміни в тканинах – мацерація.

Некрози пов’язані з розвитком інфекцій, частіше стафілококової природи. Наприклад флегмона новонароджених – гнійно-запальне захворювання, яке характеризується швидким поширенням вогнища ураження і виникненням стадії відторгення – формування некрозу.

У ранньому віці із-за недорозвиненої ССС можуть бути ділянки порушення кровопостачання. Найбільш характерним проявом наявності некрозу у дітей є хвороба Пертеса. При цій хворобі внаслідок недостатнього кровотоку відбувається руйнування голівки стегнової кістки, що поступово призводить до асептичного некрозу. При наявності консервативного лікування кісткова структура стегнової кістки відновлюється.

51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.

Патогенез. Два шляхи, за якими в орагнізмі може виникнути некроз.

Перший спочатку передбачає онкоз – фізіологічна і вікова загибель клітин, що відбувається за механізмом апоптозу. Клітини набряклі, починається дифузія цитоплазми поза зону клтини. Потім пікноз – ядро та клітина змешуються в розмірах, мають зморщений вигляд. На останньому етапі ядра клітин розчиняються в цитоплазмі, що має назву каріолізис.

Другий шлях – вторинна форма некрозу. Виникає після апоптозу. Ядро розпадається на фрагменти (каріорексис).

Стадії некрозу.

Паранекроз – зворотні некротичні зміни.

52. Морфологічні (мікроскопічні і ультраструктурні) прояви некротичних змін у цитоплазмі та ядрі клітин. Реакція оточуючих структурних елементів (запалення, гемодинамічні зміни). Поняття про «тканинний детрит».

Мікроскопічно: каріопікноз – зморщування ядра з конденсацією хроматина і самої кліини.

Каріорексис – розпадання ядра на частки.

Каріолізис – розчинення ядра та клітини у зв’язку з активацією гідролаз (рибонуклеази і дезоксирибонуклеази)

Ультра: цитоплазма: Плазмокоагуляція – денатурація і коагуляція білка з появою в цитоплазмі яскарво-рожевих часток

Плазморексис – розпадання цитоплазми на частки.

Плазмолізис – розплавлення цитоплазми.

Зміни внутрішньоклітинного матриксу: розщеплення ретикулярних, колагенових, еластичних мас під дією протеаз, еластаз, колагеназ.

Пропитування некротичних мас білками плазми (фібрином) з розвитком фібриноїдного некрозу.

Повна деструкція тканини у вогнищі некрозу перетворюється в тканинний детрит – продукт розпадання тканин, має вид зруйнованих клітин. Під мікроскопом – залишки кров’янистих тілець, м’язові волокна і т.д.

Біля зони некрозу розвивається демаркаційне запалення - зона запалення, що утворюється на межі живої тканини з відмерлою (навколо інфаркту, рани, пуповини у новонароджених тощо). Запалення характеризується гемодинамічними змінами. Шкіра гіперемована, спостерігається еритроцитарний і лімфоїдний інфільтрат.

53. Класифікація некрозу залежно від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму впливу патогенного фактора (прямий та непрямий некроз).

Етіологія. В залежності від причини виділяють травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний.

Травматичний і токсичний – прямий, інші види відносяться до непрямого некрозу.

Травматичний некроз – результат прямої дії на тканину фізичних факторів (механічних, температурних, вібраційних, радіаційних).

Токсичний некроз – дія на тканини токсичних факторів бактеріальної та ішної природи(хімічні – кислоти, луги, медикаменти).

Трофоневротичний некроз – порушення інервації тканин при захворюваннях ЦНС і ПНС. Прикладом може слугувати пролежні.

Алергічний некроз – є результатом імунного цитолізу тканин у ході реакцій гіперчутливості уповільненого та неуповільненого типу. Приклад – фібриноїдний некроз або феномен Артюса. Імунний цитоліз за участі Т-лімфоцитів кілерів і макрофагів призводить до розвитку некрозу печінки при хронічному активному гепатиті.

Судинний некроз (інфаркт) – пов’язаний с абсолютною або відносною недостатністю циркуляції в артеріях, венах, лімфатичних судинах. Недостатня циркуляція крові викликає ішемію тканин, гіпоксію і розвиток ішемічного некрозу. Механізм впливу патогенного фактора. Залежно від механізму дії патогенного чинника розрізняють:

— прямий некроз, зумовлений безпосередньою дією чинника (травматичні, токсичні і біологічні некрози);

— непрямий некроз, який виникає посередньо через судинну та нервово-ендокринну системи (алергічні, судинні і трофоневротичні некрози).

54. Клініко-морфологічні форми некрозу: коагуляційний (сухий), колікваційний (вологий), гангрена, інфаркт, жировий некроз, секвестр, їх характеристика. Значення некрозу та його наслідки. Особливості некрозу у дітей.

Коагуляційний некроз (сухий) – виникаючі ділянки некрозу сухі, щільні, сіро-жовтого кольору. В основі лежать процеси денатурацїї білка з утворенням важкорозчинних з’єднань. Види к.н. : восковидний, казеозний, фібриноїдний.

1)Восковидний некроз (Ценкеровський). Спостерігається при некрозі м’язів при інфекціях (черевний, висипний тифи).

Макроскопічно: змертвілі ділянки жовтуватого кольору, щільної консистенції, нагадують віск.

Смотрите также файлы

Коган В.С. Телеграфия и основы передачи данных учебник.pdf

Жібек атты кішкентай ыздарымын. Армысыздар халайы, Амандасып алайы. Мені атым Карина.docx

Программа стимулирования торговых представителей ооо агроторг Пятерочка.docx

Суммативное оценивание за разделы Выделение и Движение.docx

Инструкция по выполнению работы Работа по информатике состоит из двух частей, включающих в себя.pdf

Файл: Все вопросы патан экзамен.docx

51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.

Смотрите также файлы

Информация

Списки файлов

Дополнительно